Каліган був жадібним і невихованим хлопчиком. Він нікого не любив, окрім себе самого. Набридло йому сидіти вдома, і він вирішив піти світ за очі. І сказала Калігану його мати, вдова Мері Анна:
— Візьми кухлик і принеси води з криниці. …
Було це чи не було, — хто знає?
Розповідають, що жив-був цар. Задумав цей цар оженитися.
Вибрав він собі наречену — небаченої краси дівчину: очі у неї чорні, як ніч, кучері золоті, губи червоніші за мак червоний, а стан у …
Жили собі три брати. У них була одна сестра, яку вони дуже любили і замикали, щоб її ніхто не бачив. Брати були добрими мисливцями, єдиним їхнім заняттям було полювання. Дома дичини було завжди доволі. Сестру свою вони годували тільки мозком …
У бідної жінки був один-єдиний син. Пас він якось кіз і побачив у степу табун ланей. Серед них вирізнялася одна – цяткована, з золотими рогами.
Потім він знову кілька разів бачив її. Якось сказав юнак матері:
– Тричі я бачив …
За давніх часів, коли по лісах, як твердять старі люди, ще водилися феї та чарівники, в Корнуолсі з’явився страшний велетень- людожер Тундерель. Він був велетень, куди вищий за людину. Коли Тундерель ішов, земля двигтіла йому під ногами.
Почувши грізну велетневу …
Давним-давно, коли на нашій землі була панщина, жив у одному селі молодий хлопець Юрко Соколенко. Здоровий був, і гарний, і сильний, тільки волі не мав. Мусів щодня працювати на пана. Кожного дня панські гайдуки об’їжджали село і гонили всіх на …
Один бідний чоловік нічого не мав, тільки невеличкий клаптик землі. Тяжко було йому жити. А ще тяжче стало, як померла його жінка і зостався він бідувати з трьома синами. Багато працювали батько й сини на своїй землі, але нелегко прогодуватися …
Було це за часів великого гетьмана (1). Збирав тоді гетьман Богдан військо, щоб свободу Украйні здобути. Тільки як його усіх селян оповістити, щоб до війська збиралися? І вирішив тоді гетьман по всій Украйні універсали (2) розіслати. Ну, звичайно, покликав писаря, …
Колись у давнину серед жовтого степу, поблизу Жовтого моря, біля підніжжя трьох гір стояв височенний, як скеля, срібний палац з огорожею з литого срібла та візерунчастими срібними ворітьми.
На північ від палацу паслося сто тисяч різної худоби, і на південній …
Жив колись Меел-батор. Відколи жив, завжди змагався він у боротьбі з багатьма звитяжними й дужими баторами, та ніколи спиною не торкався землі – ніхто не міг побороти Меела-батора.
Рідний народ Меела пишався його силою, розумом і кмітливістю.
Неподалік жив по …
Жив на світі богатир на ймення Батор-Седкіл – Богатирська душа. В нього був сусід, якого звали Айраном – Боягузливим. Ось напали на країну вороги, і піднявся народ на боротьбу за свою свободу. І Батор-Седкіл одягнув свій обладунок, узяв зброю, скочив …
Колись у давнину жили-були бідний пастух зі своєю дружиною. Народився у них син, і назвали вони його Абідою. Хлопчик ріс не щодня, а щогодини.
І виріс Абіда дужим і хоробрим батором. Швидше за інших їздив Абіда верхи, краще за інших …
Жили-були брат і сестра. Тяжка доля випала їм. Батько і мати померли, і дітям довелося ходити по дворах, збирати недоїдки, тим і харчуватися. Хоч і важко жилося бідним сиротам, але брат усе ж таки виріс дужим юнаком, а сестра – …
Був ясний літній ранок, і лорд О’Коу прогулювався зеленим лужком неподалік свого замку. Справжнє його ім’я було «лорд О’Колзен», а його нащадки досі мають титул маркізів Ейлса. Однак у всьому Ейрширі люди називали його «лорд О’Коу» і ось чому: його …
Є в одному глухому кутку Шотландії безлюдна пустка – порослий вересом торф’яник. Кажуть, ніби в стародавні часи там блукав якийсь лицар з світу ельфів і духів. Люди бачили його рідко, приблизно раз на сім років, але у всій окрузі його …
Далеко, на самому краю зеленої долини острова Хой, височіє величезна брила, порожня всередині. Жителі Оркнейських островів прозвали її “Карликовою скелею”, тому що в ній, якщо вірити легендам, багато століть тому жив карлик Снорро.
Ніхто не знав, звідки взявся Снорро, чи …
Було в одного дідуся три доньки, і всі три — красуні.
А той дідусь був бідний-пребідний і жив з того, що вирізував з дерева миски та ночви.
Якось повз його хату їхав гарний юнак на доброму коні. Зупинився і сказав …
Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич, і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців по всьому царству пошукать царевичеві невісти. Поїхали гонці; два роки провештались, бо царство було дуже велике, та …
Була собі одна вдова, та й мала вона сина Ахмеда та такого ледачого, що й серед ледацюг найледачіший.
Мати виконувала всі синові забаганки, берегла його від холодного й гарячого, отож Ледачий Ахмед тільки те й робив, що дрімав біля тандиру. …
1. Вимушене сходження на берег
Імлу прорізало рипіння багатьох весел. Час від часу лунав плюскіт. Сірий туман стелився й клубочився над гладенькою поверхнею моря, заступаючи човни: було чутно тільки ритмічні удари весел і приглушені лайки.
Аж ось із туману вигулькнув …
Одна дуже вбога жінка народила двох синів близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася.
Жінка сиділа у тяжкій задумі, як раптом біля неї з’явилася людська тінь і запитала:
— Чого ти хочеш …
Це було дуже давно.
На відрогах старої гори Урал був один башкирський аул. Жив у цьому аулі чоловік з жінкою; бідне було їхнє життя — ні – худоби, ні птиці в них не було, а хліб тоді сіяли тільки багаті, …
Того, хто відокремиться од людей,— роздере ведмідь, того, хто відстане,— з’їсть вовк», каже старе башкирське прислів’я.
Коли на дикого звіра йдете, потрібно йти у згоді між собою, бути дружними і виручати товариша», так говорять старі мисливці.
Не такими були товариші …
В дорозі — хоч яка далека вона — доброго коня варто лиш раз стьобнути гарапником. При народі, на майдані — хоч який би широкий він був — досить лиш одного разу мовити правдиве слово…
За сімома горами, за сімома морями …