Хтось на кухні чавкає,
чавкає —
то, напевно, Чáкалка,
Чакалка.
Баняком і чайником,
тарілками й чарками —
дзень!
трісь!
То, напевно, Чакалка,
голоднезна Чакалка
ВСЕ
їсть!
Що не здужає поїсти —
понесе в мішку до міста,
але й того, хто …
— Не дивись на мене, вуже —
я тебе боюся дуже.
Не підíйду, й не проси —
бережусь, щоб не вкусив.
Вуж образився: — Кусючка?!
Та ніколи у житті!
Стережу я нашу річку
від кусючих хижаків.
Хай лише яка гадюка…
За сьогодні сіра мишка
з’їла вже четверту книжку,
а така ж мала —
майже як була.
Докоряє миша-мама:
— Не читала ти їх, мáбуть,
а без цього ти
не будеш рости.
Це, дитинко, знають всі
миші й навіть люди:
не …
Цілий день пасуться в лузі
найулюбленіші друзі:
і корова
чорноброва,
і телиця
білолиця.…
А бичок,
ко-ло-бо-чок,
тихо вклався на бочок.
Каже: — Я уже попас,
а тепер поспати час.…
Пес до пса
написав:
«У тебе, псе,
добре все?
Бо в мене в будці
миші шкребуться».
Відписав
пес до пса:
«У мене, псе,
чудово все.
Тобі ж, небоже,
кіт допоможе».…
Я цього метелика
бачила по телику.
Зайчика-розвідника –
в мультику по відику.
І телятко — ось воно! –
зустрічала у кіно.
А в комп’ютері — коня
і маленьке слоненя.
А в бабусі у селі
слоненята є малі?
Як, немає?! Й …
Кіт коту котив м’яча —
і нявчав.
Кіт коту котив м’яча —
і мовчав.
Перестрілись два коти —
кіт кота перекотив.
М’яч спіткнувся об м’яча —
і його перенявчав.
Метушились, гнулись, пнулись —
і, нарешті, розминулись.
М’яч м’ячу котив м’яча …
Засинає бегемот,
позіхнувши на весь рот.
Біля нього моститься
ніжна бегемотиця
й бегемотенята
полягали спати.
А в сусідньому вольєрі
хижі зайчики не сплять
і зубаті пащі шкірять —
бегемота покусать.…
Не повірили? Авжеж!
Бегемот хороший теж.…
Проживали у місті коти.
Все було в них: пухнасті хвости,
срібні вуса, чутливі вуха.
Не було в них лише капелюхів!
А про них мріяв кожен кіт,
щоб казати:— Привіт! Привіт! —
ще й при цьому, немов за звичкою,
капелюх піднімати …
В Співовицях, славнім місті,
На вулиці Веселинській,
Прожива співець чудовий,
Пан Траліслав Тралялинський.
В нього доня — Тралялоня,
А синочок — Тралялочок,
А собачка — Тралялачка.
Ну, а котик? Єсть і котик,
Зветься котик-Тралялотик.
Є, крім того, ще й папужка,…
Старий паротяг на пероні пітніє,
аж ллється із нього маснюща олія,
посопує, мліє.
Тяжкий і великий, він дише і дмуха,
жар з розпашілого черева буха:
Бух-ух-ух! Пуф-уф-уф! Чух-пах-пах, пух!
Пурхає пара, як хмара, як пух!..
Попричіпляли вагони до нього
зі …
Метушиться пан Іларій:
– Де поділись окуляри?..
У кішенях він шукає,
В шафі все перекидає,
Заглядає в черевики,
І здіймає грізні крики:
– Це скандал! Якісь почвари
Вкрали в мене окуляри!!!
Перекидує всі речі…
Вже обнишпорив дві печі
І проліз …
– Увага! Увага! Говорить пташине радіо
з зеленого гаю!
Починаємо радіотрансляцію
з пташиного краю.
Сьогодні у нас відбудуться
великі радіодебати,
Звідусюди злетілись птахи,
щоби подискутувати.
Просимо налаштувати
ваші раідоприймачі,
Бо у нас у студії присутні,
жайворонки й сичі,
Як то …
– Ти кинув, Грицю, лист до скриньки, чи не кинув?
– Лист, тітонько? Та, певно, тому десь з годину.
– Це правда, Грицю? Ти повинен відповісти!
– Це правда, тітонько, щоб я вмер на місці!
– Ой, Грицю, ти щось …
Господиня поклала край столу:
картоплю, буряк, морквину, квасолю, петрушку, селеру, горох.
– Ох! –
штовхаються в боки.
сваряться – нівроку:
хто з них менший,
хто більший,
хто красивіший,
хто кругліший.
картопля? буряк? морквина? квасоля? капуста? петрушка? селера? горох?
– Ах! …
Був собі слон.
Великий—як слон.
Звався цей слон:
Томаш Трубальський.
Та у слона Хиба одна:
Був оцей слон —
Забувальський!
Ноги здорові,
Справжні слонові.
Ікла—дві кістки слонові чудові.
Хобот трубою — усе у слона є,
Тільки от пам’яті в нього …
Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут назустріч — кіт.
— Куди ти йдеш дорогою,
дорогою широкою?—
мене питає кіт
і жде від мене слова,
а я й кажу котові:
— Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут …
Сидить коник у траві
і співа мені й тобі.
Ще й сорока під вербою
щось скрекоче
нам з тобою.
Навіть сонне жабеня
тихо кумкає для нас.
Тільки
чорний сом вусатий
ліг під корінь —
і мовчить,
щоб води не наковтатись,…
Кажуть,
є у лісі звір —
жовтоокий Жонжовір,
а у нього є дружина —
жовтоока Жонжорина.
Я сьогодні
в ліс ходив,
їх зловив у квітах,
до корзини посадив,
та забув накрити.
І тому
втекли з корзини
Жонжовір і Жонжорина!.…
— Кицю, кицю,
хочеш мишу?
— Мяу, так,
неси скоріше!
— Кицю, хочеш ковбаси?
— Мяу, так,
скоріш неси!
— Хочеш,
з другом познайомлю?
— Хто ж він?
— Просто пес
бездомний…
«Фрр!» — і киці вже нема!..
Що ж,…
Вірш для сміливих.
Якщо ти боягуз — не читай!
Облиште розмови!
Скоріше облиште!
Нас можуть почути.
Тихіше!..
Тихіше…
Нехай на хвилину,
лише на хвилину,
хоча б — на хвилину
ніхто з вас
не дише.
Я зараз
відкрию вам —
тільки …
1
Будь ласка,
заходьте!
Скоріше заходьте!
Усе,
що згубили,—
шукайте й знаходьте!
Я все покажу вам,
що є на полицях.
Ви тільки, будь ласка,
уважно дивіться.
Можливо,
на котрійсь
із наших полиць
ви знайдете те,
що згубили колись!
2
Отут …
Вчора Вітя
так промовив:
— З мене — досить,
от вам слово:
я почну життя нове!..
Аркуш взяв
та олівець,
сів і пише по порядку:
«В сім встаю,
роблю зарядку.
Чищу зуби,
мию шию.
Неодмінно вуха мию.
Потім — кухня.…
Вітько-третьокласник
крокує додому
героєм таким,
що й не снилось нікому.
Аж раптом
Вітькові назустріч —
першак.
Всміхнувся Вітько
і промовив:
— Так-так! —
І, випнувши груди,
підходить до нього:
— Гей, ти!
Треба старшим
давати дорогу! —
І хлопця малого…