Пес до пса
написав:
«У тебе, псе,
добре все?
Бо в мене в будці
миші шкребуться».
Відписав
пес до пса:
«У мене, псе,
чудово все.
Тобі ж, небоже,
кіт допоможе».…
Я цього метелика
бачила по телику.
Зайчика-розвідника –
в мультику по відику.
І телятко — ось воно! –
зустрічала у кіно.
А в комп’ютері — коня
і маленьке слоненя.
А в бабусі у селі
слоненята є малі?
Як, немає?! Й …
Кіт коту котив м’яча —
і нявчав.
Кіт коту котив м’яча —
і мовчав.
Перестрілись два коти —
кіт кота перекотив.
М’яч спіткнувся об м’яча —
і його перенявчав.
Метушились, гнулись, пнулись —
і, нарешті, розминулись.
М’яч м’ячу котив м’яча …
Засинає бегемот,
позіхнувши на весь рот.
Біля нього моститься
ніжна бегемотиця
й бегемотенята
полягали спати.
А в сусідньому вольєрі
хижі зайчики не сплять
і зубаті пащі шкірять —
бегемота покусать.…
Не повірили? Авжеж!
Бегемот хороший теж.…
Проживали у місті коти.
Все було в них: пухнасті хвости,
срібні вуса, чутливі вуха.
Не було в них лише капелюхів!
А про них мріяв кожен кіт,
щоб казати:— Привіт! Привіт! —
ще й при цьому, немов за звичкою,
капелюх піднімати …
В Співовицях, славнім місті,
На вулиці Веселинській,
Прожива співець чудовий,
Пан Траліслав Тралялинський.
В нього доня — Тралялоня,
А синочок — Тралялочок,
А собачка — Тралялачка.
Ну, а котик? Єсть і котик,
Зветься котик-Тралялотик.
Є, крім того, ще й папужка,…
Старий паротяг на пероні пітніє,
аж ллється із нього маснюща олія,
посопує, мліє.
Тяжкий і великий, він дише і дмуха,
жар з розпашілого черева буха:
Бух-ух-ух! Пуф-уф-уф! Чух-пах-пах, пух!
Пурхає пара, як хмара, як пух!..
Попричіпляли вагони до нього
зі …
Метушиться пан Іларій:
– Де поділись окуляри?..
У кішенях він шукає,
В шафі все перекидає,
Заглядає в черевики,
І здіймає грізні крики:
– Це скандал! Якісь почвари
Вкрали в мене окуляри!!!
Перекидує всі речі…
Вже обнишпорив дві печі
І проліз …
– Ти кинув, Грицю, лист до скриньки, чи не кинув?
– Лист, тітонько? Та, певно, тому десь з годину.
– Це правда, Грицю? Ти повинен відповісти!
– Це правда, тітонько, щоб я вмер на місці!
– Ой, Грицю, ти щось …
Господиня поклала край столу:
картоплю, буряк, морквину, квасолю, петрушку, селеру, горох.
– Ох! –
штовхаються в боки.
сваряться – нівроку:
хто з них менший,
хто більший,
хто красивіший,
хто кругліший.
картопля? буряк? морквина? квасоля? капуста? петрушка? селера? горох?
– Ах! …
Був собі слон.
Великий—як слон.
Звався цей слон:
Томаш Трубальський.
Та у слона Хиба одна:
Був оцей слон —
Забувальський!
Ноги здорові,
Справжні слонові.
Ікла—дві кістки слонові чудові.
Хобот трубою — усе у слона є,
Тільки от пам’яті в нього …
Якщо
дві руки
до лопати
додати,
а потім додати
бажання завзяте,
а потім
відняти від них
неохоту,
помножити все
на веселу роботу,
зібрати дітей
і дорослих усіх
і порівну все
розділити на них,
то будемо мати
один результат:
зелений,
співучий,…
Сьогодні
все навкруг —
не так…
Чомусь задача —
непроста,
чомусь цукерка —
несолодка,
проміння сонячне —
холодне,
і навіть
запахуща диня
чомусь
не пахне зовсім нині…
У чому ж річ?
Скажу вам прямо:
образилась на мене
мама…
Піду
пробачення …
Мале щеня хвостом махає —
воно зі мною розмовляє.
І я — даю вам слово!—
збагнув хвостату мову:
щеня мене просило,
щоб ми з ним подружили.
І хоч не маю я хвоста,
та в мене відповідь проста:
я усміхнувсь малому…
Мені після школи гукає Микола:
— Серього!
Гайда поганять у футбола!
— Та ні! — відмовляюсь
уперше в житті.
— Я мушу додому
негайно іти.
Мене зупиняє на вулиці Слава:
— Спинися на хвильку,
до тебе є справа:
міняю свій …
Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут назустріч — кіт.
— Куди ти йдеш дорогою,
дорогою широкою?—
мене питає кіт
і жде від мене слова,
а я й кажу котові:
— Я йду собі дорогою,
дорогою широкою,
аж тут …
Веселий клен росте
при хаті,
на нім —
шпаківня між гілками,
а у шпаківні — шпаченята
сидять під крилами
у мами.
їм у шпаківні
гарно й тепло
лежати в матінки під серцем,
бо з крил її
струмочком щедрим
у їхні …
Сидить коник у траві
і співа мені й тобі.
Ще й сорока під вербою
щось скрекоче
нам з тобою.
Навіть сонне жабеня
тихо кумкає для нас.
Тільки
чорний сом вусатий
ліг під корінь —
і мовчить,
щоб води не наковтатись,…
Кажуть,
є у лісі звір —
жовтоокий Жонжовір,
а у нього є дружина —
жовтоока Жонжорина.
Я сьогодні
в ліс ходив,
їх зловив у квітах,
до корзини посадив,
та забув накрити.
І тому
втекли з корзини
Жонжовір і Жонжорина!.…
— Кицю, кицю,
хочеш мишу?
— Мяу, так,
неси скоріше!
— Кицю, хочеш ковбаси?
— Мяу, так,
скоріш неси!
— Хочеш,
з другом познайомлю?
— Хто ж він?
— Просто пес
бездомний…
«Фрр!» — і киці вже нема!..
Що ж,…
Я хотів би страшенно,
як хочете знати,
все у світі по-своєму
знову назвати!
Я назвав би волошку тоді
голубинка,
щоб дорослі ще більше
її полюбили.
А хлоп’ят і дівчат
я б назвав
любенята,
щоб іще веселіше
було їм гуляти.
Я …
Знаєш,
скільки справ у літа?
їх усі —
не полічити!
Треба нам
підсмажить спини,
ніс убрати
в ластовиння,
накупати нас
у річці
наперед
на три сторіччя,
та іще подарувати
лісу й лугу
буйні шати…
Словом, справ —
не полічити!
Та …
Вірш для сміливих.
Якщо ти боягуз — не читай!
Облиште розмови!
Скоріше облиште!
Нас можуть почути.
Тихіше!..
Тихіше…
Нехай на хвилину,
лише на хвилину,
хоча б — на хвилину
ніхто з вас
не дише.
Я зараз
відкрию вам —
тільки …
Лататтям лопотить ставок,
сміється,
наче вперше бачить,
як поплавцями
в ньому скачуть
пухнасті хвостики качок.
Попід ліщиновим кущем,
що й не примітити відразу,
грибочки молоді вилазять,
умиті лагідним дощем.
А уночі
в яснім саду
лукава мишка з нірки зирка
і …