Наметляло, навіяло,
Ще й добряче обсіяло.
Це віхола-кушпела
Прилетіла до села.
В комини похукала,
У двері погрюкала,
За клямки посіпала,
Ворітьми порипала,
Снігу намела
І в поля втекла.…
Сніг сріблиться на морозі,
Їдуть зайчики на возі,
А за ними бричкою –
Сірий вовк з лисичкою.
Всі гуртом везуть ведмедю
Діжку липового меду.
Стали. Стукають в барліг.
А ведмідь вже спати ліг.
Натягнув на вуха плед –
Сниться сон …
Не ховайся, зайчику,
Бачу, де ти є.
Он стирчить за деревом
Вушечко твоє.
Не прийшов я кривдити —
Я приніс тобі
Листя капустяного
Й моркви на обід.
Бо сніжком засипала
Геть усе зима,
І тобі ж ні крихтоньки
Їсточки нема.…
Діти наші, квітоньки,
Хлопчики і дівоньки!
Нум гуртом співать;
Ви тягніть тонесенько,
Буду я товстесенько
Окселентувать:
«Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком.
Ми повибігаємо,
Снігу накачаємо
Купу за садком;
Бабу здоровенную,
Уночі страшенную,…
Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ганок
І на шлях за ворітьми.
Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів,
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.
Школярі свої гринджоли
З повіток подостають
І …
Там за полем біля річки,
На засніженій горі,
Морозець фарбує щічки
Галасливій дітворі.
До зеленої смерічки
Погомонюють вітри:
— Ну й бо щічки-полунички,
Хоч на блюдечка бери!…
Подивилась у вікно —
Лишенько!
Не цвіла вже так давно
Вишенька.
Цвіт, а листячка нема —
Десь сховалось?
— Ні, це з вишеньки зима
Насміялась.…
На калині снігурі
Зранку частувались.
Червоніли у дворі
Й зовсім не боялись,
Що Оленка і Тарас,
Олечка й Маринка
Гомоніли: «Це для вас
Ягідки-жаринки.
Як зустрінете весну
Біля хати радо,
Ми калинку не одну
Ще для вас посадим»…
Десь, кудись поділось літо,
Сонця теплого нема.
У кожух такенний вдіта
Бабця біла йде — зима.
В неї в торбі — сніговиця,
Ще й хурделиця на дні.
— Діставайте рукавиці
Й теплі валянки мені!
А малечі — просто втіха,
Хоч …
Гарна баба снігова,
В баби біла голова.
Очі — дві вуглинки,
Носик — із морквинки.
Та цікаво для малечі —
Нащо торба через плечі?
Просто так. Зима мине,
Сонце вигляне ясне.
Баба вирушить туди,
Де сніги і холоди.…
Уранці біля хати
Малесенькі сліди:
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг,
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.…
Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна… шкода волі!
Діти нудяться в хатині,
Нудять, нарікають:
«І нащо зима та люта?—
Все вони питають.—
Он все поле сніг завіяв,
Хоч не йди із хати!
У …
«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?»—
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, — одказує мати,—
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, …
Сумно і весело, сльози і сміх…
Зелено, любо і сіється сніг…
Зимно становиться… трави й квітки
Хутко вбираються в білі свитки.
В хустках всміхаються личка жоржин,
В смушки сховались корали шипшин.
В ряднах нап’ятих стоять нагідки,
Всі чорнобривці наділи шапки.…
Спи, мій малесенький, спи, мій синок…
Я розкажу тобі безліч казок.
Нащо ж ти віченьки знову розкрив?!
Спи, моя пташко, то вітер завив.
Стогне і виє уже він давно,
Б’ється і стука у наше вікно…
Геть, розбишако, в далекі степи!..…
Звідкіль гості налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.
Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі…
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.
Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки…
На городах мак рожевий
Так заквітчує грядки.
Нагло …
Коли із хати вийшли ми,
Ще тільки розсвітало…
Під білим килимом зими
Усе навколо спало.
В пухнаcті сукні і свитки
Ялинки повдягались,
Кущі насунули шапки
І вовною пишались.
Укрилось ряднами село:
Безмежний степ біліє:
Стежки й дороги занесло,
І цяточка …