Три плачi

Доні снилися вночі

три плачі.

Перший плач

жував калач,

другий одягнувся в плащ,

а у третього плачу

парасолька від дощу.

Перший доню пригощав,

другий кицькою нявчав,

третій, взявши на долоню,

колихав маленьку доню

і просив її іще

погуляти під дощем.

— Я із вами,

плаксіями, —

каже доня, — не піду,

я покличу тата й маму,

ще й сестричку приведу,

і вони як засміються,

як прокинуться усі —

від плачів не стане й сліду.

Може, тільки у росі…