Цяцькований лев
Лук'яненко Олександр
Усе було б гаразд, якби Левові не сказали, що він – цар звірів.
«Гм, – зміркував Лев, – коли я цар, то й вигляд у мене має бути царський. Треба якнайпишніше прикрасити свою стару шкуру…»
Подбати про царське вбрання він доручив двом Мавпам. Ті у лев’ячу гриву понастромляли пір’я з хвоста павича, на шию почепили намисто із зубів акули, а шкуру густо посипали пилком, струшеним з крилець десяти тисяч барвистих метеликів. Лев блищав і мінився на сонці всіма кольорами райдуги.
– Це чудово, ваша величність! – заверещала одна Мавпа.
– Це незрівнянно! – підхопила друга й у захваті аж очі під лоба пустила.
Тоді й інші звірі теж стали вдавати, що їм подобається царське вбрання, бо добре знали силу лев’ячих м’язів і гостроту пазурів. А тим часом кожен думав: «От як Мавпи можуть зробити з Лева опудало!»
Джерело:
“Кукурідло та інші”
Олександр Лук’яненко
Видавництво: “Веселка”
м. Київ, 1985 р.
