Ведмежий Новий рік

Прийшла зима. Вcі ведмеді міцно спали в своїх барлогах. Лише один ведмідь Криволапик не поспішав лягати спати, а ходив лісом туди-сюди.

– Гей, клишоногий! Чому спати не вкладаєшся? – запитав у нього заєць, який вже змінив свою сіру шубку на білу, зимову.

– А я не буду спати цієї зими, – відповів ведмідь Криволапик. – Я вирішив з вами Новий рік зустрічати, ялинку прикрашати і Діда Мороза кликати. А то завжди я все найцікавіше пропускаю.

Так ходив ведмідь зимовим лісом, тер сонні очі і все чекав свята. Оскільки він дуже хотів спати, Криволапик став злим. Він весь час на всіх гарчав і навіть намагався побитися, і вовкам доводилося його заспокоювати.

Досить скоро сонний ведмідь Криволапик став таким злим, що його всі боялися. Як тільки він з’являвся, звірі розбіглися в різні боки.

– Ну де? Де ваш Новий рік? – питав Криволапик.

Але звірі йому навіть відповісти боялися.

І ось, нарешті, до свята залишився оише один день. Лісові звірі прикрашали ялинку. На великій галявині зібралися зайці, лисиці, вовки, білки. Не було лише ведмедя Криволапика.

– Де ж ведмідь? – запитували звірі. – Адже він більше за нас чекав на свято, а тепер його немає.

Вовки побігли кликати ведмедя, але ніхто не озивався. І тут один вовк побачив, що Криволапик лежить під великим деревом і спить. Вовки будили-будили ведмедя, але він хропів голосніше, ніж вони кричали.

Та звірі не могли залишити Косолапа мерзнути під деревом. Вони разом перенесли ведмедя в його барліг і там поклали спати.

Криволапик проспав усю зиму, що залишалася, а навесні прокинувся. Вийшов зі своєї барлоги і побачив, що вже настала весна.

– Ой, знову пропустив Новий рік! – засмутився ведмідь.

Криволапик пішов до зайців і почав лаятися, що вони його не розбудили. Зайці розповіли Косолапику, як все було, але дуже боялися, що він знову почне гарчати і битися.

– Не бійтеся, зайчики. Я не буду вас лякати. Тепер я виспався, і вже не злий, – сказав Криволапик. – Ось тільки дуже шкода, що свята знову не побачив.

– Не переживай, Криволапик, у нас для тебе є сюрприз, – сказав один зайчик.

Зайці принесли йому горщик, в якому був мед.

– Ось тримай. Тобі подарунок від Діда Мороза.

Ведмідь Криволапик дуже зрадів такому подарунку.

– А тепер підемо. Ми покажемо тобі святкову ялинку, – сказали зайчики.

Звірі залишили лісову ялинку до весни вбраною, щоб і ведмідь міг нею помилуватися.

– Спасибі друзі! – сказав Криволапик. – Виходить, що у ведмедів Новий рік навесні.

Звірі разом пішли співати пісні та танцювати біля ялинки.