Ведмідь і чоловік

Йшов із лісу молодий ведмідь і стрітився з чоловіком (а не знає, що то чоловік). І питається:
— Чи ти бачив чоловіка? Який він?
— Ходи покажу,— одказує чоловік.
Йдуть вони, йдуть, аж бачать: пасуться коні. Питається ведмідь:
— Що то ходить?
— Коні.
— Хочу поборотися з ними.
— Добре.
А коней пасе пастух. Вибрав найліпшого коня і каже:
— Хай покаже ведмідь хватку свою.
Підійшов ведмідь до коня:
— Ану вдар по каменю.
Як вдарив кінь ногою по каменю, що лежав коло межі, то аж іскри посипалися.
— А тепер ти покажи свою силу,— каже кінь до ведмедя.
Вдарив ведмідь лапою в камінь — і аж заревів: усю лапу потовк.
— Не хочу боротися з тобою. Ти дужчий, ніж я.
Пішли далі ведмідь з чоловіком.
— Який же той чоловік? Я хочу ще з ним поборотися.
Аж іде назустріч хлопець малий.
— Може, ото? — питається ведмідь.
— Ні. Той ще буде чоловіком.
Ідуть далі. Аж назустріч їм — старий дід.
— Може, то чоловік?
— Ні. Той був чоловіком, а вже ні.
Далі пішли. Солдат іде назустріч.
— А то хто?
— А то чоловік.
Сказали солдатові, що ведмідь хоче з ним боротися.
— Добре, – каже солдат.
Здійняв ружжо, стрельнув у ведмедя, а потім — шаблею його полоснув раз і другий, що ледь живий утік ведмідь.
— То такий чоловік? — питається.
— Такий.
— Як плюнув, то аж звалився я. А як став лизати язиком, то не зміг і влежати я… Сильний чоловік!