Ведмідь та Їжак

Годованець Микита Павлович

Ведмідь на зиму вже заліг.
Аж тут до нього на поріг
Їжак просунув гострий ніс:
— Привіт! Я щастя вам приніс!
Дозвольте завітати за поріг?!
Притулок я б знайти не міг?
Адже велить зима й мені
Проспать у мертвім сні. —
Ведмідь (удвох ще, може, й краще?
Воно таке привітне та добряще!):
— Заходь! Знайдем куточок! —
Звернувсь в клубочок
Скромненький Їжачок
І хоп Ведмедю під бочок.
Ведмідь лягти інакше хоче —
Їжак вже шилом коле в очі;
Ведмідь аж під поріг заліз —
Їжак шпиляє в ніс… —
Оце прийняв лиху годину!
Як довгу зиму проживу! —
Барліг покинув,
Подавсь у кучугуру снігову.

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

4 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:
Коментарів ще немає... Будете першим?
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: