Велетенський дощ

Десь далеко на краю світу є казкова країна Велетенія. Там живуть звичайні люди, тільки дуже високі, височезні. Справжні велетні. Навіть діти у велетнів – теж велетні. Наприклад, хлопчик-велетень, якому всього 4 роки, зростом аж до самих хмар.

Одного ранку цей хлопчик-велетень усівся снідати. Погода була прекрасна, тому мама винесла йому сніданок на подвір’я будинку. Та хлопчик чомусь вередував. То каша йому надто солодка, а то надто солона. То какао він буде пити лише зі склянки, а не з чашки. Поганий був у хлопчика-велетня настрій, і він ненароком псував настрій своїй мамі.

Маленький велетень протестував, розмахував руками, аж раптом перекинув зі столу чашку з какао. А оскільки справа була на вулиці, то усе какао зі столу полилося просто на землю, і потрапило на сусідню країну, до жили маленькі люди. Як ви розумієте, чашка з какао була також велетенською.

– Що це за дивний потоп з неба? – жахалися чоловічки. – На дощ не схоже! Що це?

Дивний дощ поливав людей, дороги, будинки, дерева і все навкруги. Скоро люди здогадалися, що це какао, але чому воно ллється з неба? На щастя, потоп швидко минув. Мешканці країни помилися та випрали свій одяг. Але дороги, будинки та дерева лишалися брудними та липкими.

– Тепер непросто буде все це відмити, – казали один одному чоловічки, готуючи шланги для води. На жаль, в цій країні справжні дощі були нечасто.

Через те, що дороги стали слизькими, тут почали траплятися аварії.

– Що ж я наробив! – злякався хлопчик-велетень. – Треба терміново рятувати маленьких чоловічків!

Він наповнив водою лійку та почав поливати з неї на землю.

– Дощ! Невже дощ? – раділи мешканці маленької сусідньої країни.

Дерева, дороги, будинки знову стали чистими, від велетенського какао не лишилося ані сліду. Маленькі люди не могли зрозуміти, чому спочатку на них лилося какао, а потім дощ, який виявився чистою водою.

Потім хлопчик-велетень попросив маму написати листа мешканцям сусідньої маленької країни, оскільки сам він поки лише вчився писати. В листі було написано: «Шановні сусіди! Вибачте, що я розлив на вас своє какао. Обіцяю бути обережним. Якщо колись вам знадобиться дощ, прошу звертатися. Ваш хлопчик-велетень з країни Велетенія».

Хлопчик-велетень хоч і був маленьким, та вередував й пустував, як усі діти, але він виправив свою помилку.