Зайчик Скік
Побелян Микола Федорович
В горосі
Зайчик Скік-Великі вуха,
Як лущаться стручки,
Сидить і слуха.
Я стрів його У скрученім покосі.
Було давно,
А пам’ятаю й досі…
Бо кинулись ми
Врозтіч з переляку:
Я бачив лева,
Зайчик-Скік – собаку.
Джерело:
“Вечірня казаночка”
Збірка різних авторів
Редактор – В. Верховень
Видавництво: “TOB «Septima»”
м. Харків, 2012 р.
