Здрастуй, зимо!

От і настала зима, от уже й ходить нашим краєм її перший місяць — грудень. Сховав грудень під кригою річки, повдягав у білі мережива ліси, поробив з кожної купочки землі міцну грудку. Тоді засипав снігом поля, лісові просіки, напхав снігу аж під самісіньке гілля у лісі.

Вранці як глянули, а в полі таке натоптано… Довгі низочки слідів простяглися аж до самого села. Отут спинався заєць на яблуньку, хотів чикнути її гострим зубом. Але тоненький стовбурчик так щільно обгорнуто соломою, що зась.

А коли трохи розвиднилось, в селі щось як забумкає. «Напевно, то мисливці рушниці ладнають!» — налякалися зайці і ну тікати в поле!..