Зоряні сни

У казковому королівстві Снів жили гноми-сонники. Щовечора вони малювали на небі зоряними фарбами сни. Так-так, ті самі сни, які ми бачимо щоночі. Це були веселі або сумні сни, про пригоди, про тварин, про море або довгу дорогу. Гноми-сонники малювали різні сни. А коли робота була готова, місячні промінчики допомагали кожному сну знайти дорогу до людей.

Але ось одного разу в королівство Снів увірвався холодний злий Вітер. Він розсипав всі зіркові фарби і стер всі намальовані на небі сни. Тільки з одним не впорався – це був сон про сміливого лицаря, який переміг дракона.

– Ха-ха-ха! – зловтішався злий Вітер. – Тепер ніхто не засне! Всі будуть сонними і злими, просто як я!

Злий Вітер полетів, задоволений своїм злочином. Сумні гноми-сонники розгублено дивилися на свої пензлі і порожні палітри з-під зіркових фарб.

– Ой, як же це люди будуть спати без наших чарівних снів? – плакали одні.

– Потрібно потерпіти, поки ми приготуємо нові зіркові фарби, – втішали їх інші.

– Але ж на це знадобиться час, – говорили треті.

Раптом один з гномів звернув увагу на єдиний вцілілий сон.

– Я знаю, що нам допоможе! – вигукнув він.

– Промінчики, за роботу! – натхненно вигукнули гноми-сонники.

В ту ж мить місячні промінчики підхопили частинки зоряної фарби, якою був намальований сон про лицаря, і понесли їх на землю.

У цю ніч всім людям снився один і той самий сон. Як ви, напевно, здогадалися, це був сон про сміливого лицаря, що переміг дракона.

«Оце чудеса!» – дивувалися вранці люди, які вирішили розповісти один одному свій дивовижний казковий сон. – «Як же таке може бути, щоб сни співпадали?» Але головне, що в ту ніч усі добре виспалися, і ніхто не став сонним і злим, як хотілося злому Вітру.

Цілий день гноми-сонники в казковому королівстві Снів готували нову зоряну фарбу. А ввечері, вони вже звично малювали на небі чарівні зоряні сни.