Бабине горе

У куточку, у садочку
Плаче баба снігова.
Зажурилась, похилилась,
Аж повисла голова.

Сонце гріє, баба мліє,
Давить бабу кожушок.
Та не скине, не покине
Впали пальці у струмок.

Під ногами аж дві ями,
Тане сніг вже до землі,
Рукавиці під ялиці
За водою попливли.

Горобличка невеличка
Заглядає аж до вух:
«Не згодиться — чи згодиться
Для гніздечка капелюх?»