Козел сказав Капусті головатій:
— Дозволь тебе… поцілувати. —
Та, вуха звісивши, всміхалась.
І що ж — без голови зосталась!…
Кіт на подвір’ї Мишу упіймав.
А перед тим, як з’їсти, звичку мав
Своєю здобиччю награтись досхочу.
Тож випускав, ловив,
Мов м’ячик, підкидав,
Жартуючи:
— Втечи, то відпущу!
— О, змилуйся! У мене діти… —
Благала Миша. — Відпусти!..
— Ніяк …
Півень в Курку закохався
Й кілька довгих днів
Мовчки мучився, вагався,
Бідний, аж змарнів.
Причепуривши старанно
Гребінь, крила, хвіст
(Бо ж важливі для кохання
Все: і форма, й зміст!),
До коханої на крилах
Врешті підлетів
І промовив: «Люба, мила,
Серця …
На птахофермі
Між Курей, Гусей
Лише один Індик
Ходив завжди надутим.
Чого ж бундючився
Сіренький птах оцей?
Він на завфермою
Старався схожим бути!…
Знавшов Кіт на подвір’ї
Кістку з м’сом.
Замуркотівши ласо,
Шукав, де б примоститись,
Щоб всмак
Неквапно
Поживитись.
Та раптом недалеко десь
Загавкав Пес.
І змушений був Кіт,
Перестрибнувши пліт,
Майнути в поле,
Аж під ліс.
Та Пса й сюди
Лихий …
Хвалився Підсвинок Свині:
— Коли б мені
Слоновий раціон —
Я був би теж як Слон!…
Футбольний М’яч
Став дуже хвалькуватим:
— Хіба б змогли
Без мене грати?
Усі гравці
Біжать туди, де я.
З могу шляху
Тікає сам суддя!
А як за поле викочусь зелене,
Усі очікують на одного —
На мене!
І М’яч-хвалько
Роздувся …
У школі лісовій
За спільну парту сіли
Руденьке Ведмежа
І Зайченятко сіре.
Завдання їм
Однакове дали:
Розповісти про те,
Як літо провели.
Зітхнуло Ведмежа,
Понюхало чорнило,
Почухалося
Й зошита розкрило.
А Зайченя
На це лише чекало —
Скосило очі,
Списувати …
Прослухав Півень Солов’я
Й прорік хвалу велику:
— Хороша пісня і твоя,
Та все ж не «ку-ку-рі-ку».…
Кіт запросив на власні іменини,
Окрім котячої родини,
Собаку дворового й Мишу.
Вітальні вигуки сколихували тишу,
Допізна чулись там пісні і тости…
Нарешті розійшлися гості.
Тут, спину вигнувши
Й наструнивши хвоста,
Накинулася Кицька на Кота:
— Чи вижив з розуму, …
В столиці лісовій чи на периферії
(Не так важливо — суть одна)
На Зайця покладалися надії
Як на прудкого бігуна.
Й, коли наблизились міжлісові змагання,
На них послати Зайця без вагання
Спортивне ухвалило товариство.
І навіть Лев
Схвалив кандидатуру особисто.…
Лис-батько в ліс приніс курча
І так дітей своїх навча:
— З вас кожен мусить хитрим бути,
Уміти інших обманути.
На цей раз м’яса вам не дам —
Хай всяк шукає їжу сам! —
І тут озвалось Лисеня:
— А …
Грабіжник Вовк
Був спійманий якось,
Відповідати
Перед Левом довелось.
— Що, грабувать?! —
Лев заревів страшенно. —
До білих до ведмедів відішлемо!
— Невихованим був я… —
Вовк аж плаче. —
Не розумів,
Що тав чинить не треба.
Тепер клянусь,…
— Гасаєш все навкруг отар,
Пильнуєш їх від Вовка?
— А ти? — питає Пес Кота.
— Я інспектую… мишоловку.…
На буйний Чуб
Сваривсь похмурий Лоб:
— Як міг би, то мене
Всього закрив на зло б! —
Коли ж від Чуба
Залишилось мало,
То Лоба це
Ще більше дратувало:
— От тільки лисини
Мені, бач, бракувало!…
На цирковій арені
Дресирувальник із Ведмедем виступав,
За кожний номер цукор із кишені
Він Клишоногому давав.
Старався з усіх сил «артист»,
Ведмежий свій показуючи хист:
Ставав на задні, потім на передні,
Катався на коні й велосипеді,
Ішов перевертом і гирі …
Гусак і Качур,
Друзі з давніх пір,
Якось з ставка
Верталися у двір,
Аж їм назустріч
Півень-забіяка.
Тут друзі — стоп,
Один із них закрякав:
— Пішли назад!
Не зв’язуйся з дурним.
Ну, що один
Ти вдієш з ним?…
Якось-то зрання
Подався Браконьєр на полювання.
Скрадаючись він довго лісом брів
(«Що далі в ліс, то менш інспекторів»).
Нарешті у глухій місцині
Сліди побачив: дикі свині.
Невдовзі Підсвинка помітив Браконьєр,
Рушницю звів, завмер.
І — гримнув постріл.
Вереск, зойк луна,…
Лиш на отару Вовк напав —
На нього кинувсь Вовкодав
І ледь не розідрав.
Сяк-так
Відповз у ліс хижак,
У лігві дух спускає неборак.
Над ним заплакана Вовчиха,
Заголосила стиха:
— Ой лишенько, ой лихо…
Мене на кого покидаєш ти?…
В степу курному,
Далеко від міського дому,
Новеньке легкове Авто
Зустрілось з Трактором старим,
Від пилу чорним і брудним,
Й дивується:
— А що ото?
Це ж не машина, а невдаха;
Повзе, немовби черепаха.
Чи не пора вже шкарбуну
Повзти… …
На узліссі чималенька
У гнізді жила сімейка:
Ворон-батько, Гава-мати,
Їхні діти Гавенята.
Ворон був ученим мужем,
Заклопотаний був дуже.
Він розв’язував проблему
І писав труди на тему:
«Що робить для того слід,
Щоб прожити триста літ».
Гава в лісі працювала,…
Розводячи, неначе міх, свій рот,
Повчав Козу бурмило Бегемот:
— Чого стрибать, яка у тім потреба?
Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе.
Він засопів, поповз з болота в тінь,
Повчанням цим прикривши власну лінь.…