Барабан
Бойко Григорій Пилипович
В магазині тато мій
Барабан купив новий.
І палички невеличкі —
Це для мене й для сестрички.
Ми з сестричкою мирились —
Барабаном ми ділились:
Трохи я побарабаню,
Потім дам сестричці Ані.
Барабаню знову я.
Потім — черга не моя…
Тато каже: —
Перестань!
Перестань, не барабань!
Бо від цього барабана
Я глухим, напевне, стану! —
Відповів йому я вмить:
— Треба ще один купить!
Ми удвох побарабаним
І відразу перестанем.
Джерело:
“Веселинки, вірші, скоромовки”
Грицько Бойко
Видавництво : “ Веселка ”
м. Київ, 1965р.