Бик і Козел
Годованець Микита Павлович
Лиха година на Бика:
Від Лева утікав,
А Лев по п’ятах гнався.
На щастя, повезло Бику:
В печеру заховався
І причаївсь в кутку.
Тремтить, одводить, бідний, дух —
В печері жив Козел рогатий.
— А хто це, — каже, — вбіг до хати?
Ага, це Бик! —
І бух ріжками, бух.
Ще й насміхається: — А говорив Пастух,
Що роги у Бика — то річ жахлива.
А він — немов ягничка боязлива…
— Чекай-но, Козлику мій милий,
Вже не такий-то я безсилий.
Загрозу лихо пронесе,
Тоді ми побалакаєм про се.
Коли Бика
Спітка
Недоля зла,
Доводиться терпіть і від Козла.