Добрий ранок

Куліш-Зіньків Леонід Зіновійович

Добрий ранок

Стала ранком
Я на ґанок
І сказала:
— Добрий ранок!
Сонцю, полю
І травичці,
Добрим людям,
Тихій річці…
Добрий ранок,
Світе мій,
Мирний, чистий,
Голубий!

Сонечко

Вийшло вранці сонечко з-за ріки,
Цілувало соняха пелюстки.
І раділи дітоньки, ще малі:
– Є на небі сонечко й на землі.

* * *

В гості ящірка ходила

В гості ящірка ходила
Й по дорозі хвіст згубила.
Не пустили її в гості,
Кажуть: “Нащо нам безхвості?”
І навіщо вчора киця
Гребла сіно у копицю?
Що у лісі жук знайшов
Й приміряти вже пішов?
Всі історії цікаві
Прочитай, не будуть зайві.

* * *

Уранці біля хати

Уранці біля хати
малесенькі сліди –
зайчаточко вухате
приходило сюди.
Стояло біля хати,
ступило на поріг,
хотіло нам сказати,
що випав перший сніг.

* * *

Сонячний дощ

Сонце світить,
Дощ іде.
Хто таке ще бачив де?
Донечка всміхається,
– Сонечко вмивається?

* * *

Весна

Сонечко веселе
Скоро припече.
Прилетить веселик
Зі своїм ключем.
Заспані дві жабки
Випливли зі дна.
Радо плещуть в лапки:
“Що, уже весна ?”

* * *

Вишенька

Намистинка-вишенька
Вабить на гіллі.
– Ой, яке ж то лишенько,
Що ми ще малі!
Зазирать втомилися
Братик мій і я.
– Може, ти нахилишся,
Вишенько моя?

* * *

Соняшник

Гляну у віконечко –
Теплий день який!
На городі соняшник –
Жовті пелюстки.
З неба сипле сонечко
Пелюстки-дива,
Головою соняшник
Радісно кива.

* * *

Дракончик

Сів дракончик
на балкончик,
випив чаю,
з’їв вазончик.

Ми дракона не злякались,
тільки дзвінко засміялись:
– Залітай мерщій у хатку,
будем їсти мармеладку!

* * *

Вечір

Загляда у шибку
Вечір Бородатий знов.
Присипати він малечу
Через сад прийшов.
З-під кожуха гарну казку
Тихо дістає.
Тата сила й мами ласка
В добрій казці є.

* * *

Колискова від матусі

Донечку-зориноньку
Колихала мати:
– Спи, моя дитинонько,
Діткам треба спати.
За селом у гайчику
З соненятком-втіхою
Вже заснули зайчики
З мамою зайчихою.
Засинай же, донечко,
Не сварись мізинчиком,
Завтра збудить сонечко
Золотим промінчиком.

* * *

Зубреня

(Скоромовка)

Скоромовку зубреня
Зазубрило до півдня.
Скоромовку що є сили
У ставку бобри зубрили:
– Раз, два, три,
Раз, два, три,
Хочеш – з нами зазубри!

* * *

Скоромовка

Сидить
Дома
Хлопчик
Яків,
Бо Не вчив
Дорожніх
Знаків.
Якщо
Буде Знаки
Знати,
Піде
Яків
По-
гу-
ля-
ти.

* * *

Лічилка

У Мусія,
У плаксія,
Сорок сім
Сльозин
На віях.
Тридцять
Дев’ять
На лиці
І тринадцять
На руці.
Скільки треба,
Скаже хто,
Щоб сльозин
Було аж сто?

* * *

Зима

Ну й бо ж снігу намело –
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.

* * *

Танцювали зайчики

Танцювали зайчики у гайку,
На сніжку біленькому, на сніжку.
Вибивали лапками гопака,
Хоч мела хурделиця
Ще й яка.
Гарно побігайчики
Стриб та скік –
Зустрічали зайчики
Новий рік.

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

5 / 5. Оцінили: 4

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:
“Сонячний дощик”
Вірші та оповідання
Леонід Куліш- Зіньків
Видавництво: “Школа”
м. Харків, 2006 р.

Коментарів ще немає... Будете першим?
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: