Гадючий язик
Годованець Микита Павлович
Була Гадюка смирна і добряча.
— Ніхто не поважає! — плаче. —
Зевесе, батьку мій! Хоч ти
Мене від кривди захисти!..—
Сміється бог: — Тебе учить?!
Язик у тебе є — служити мусить;
Хай слабшого укусить,
На дужчого хоч посичить,
Могутньому — мовчить…
Підслухав дехто цю науку —
Перевершив Гадюку.