Як ловили місяць
В одному маленькому глухому селі жили старий зі старою. Якось у день Великодня, надвечір, стара пішла набрати води з колодязя. Зазирнула в колодязь і побачила в ньому Місяць. Здивувалася стара тому, що Місяць зійшов з неба і в криницю впав, злякалася і побігла у хату старому розповідати.
Старий узяв відро і разом із старою вийшов ловити Місяць. Опустив він палицю з відром в колодязь, смикнув, а відро візьми та за зруб зачепися. Тягнуть-потягнуть разом із старою — ніяк витягнути не можуть. Напряглися з останніх сил, і тут відро відірвалося від палиці і впало у воду, а старий зі старою розлетілися в різні боки.
Піднімаючись із землі, старий побачив на небі Місяць і сказав з досадою та жалем: – Ах ти, паскудо! Хотів на стіну тебе повісити, щоб у хаті світив, а ти на небо полетів.
Джерело:
“Чувашские легенды и сказки”
Видавництво: “Чувашское книжное издательство Чебоксары”
Чебоксари, 1979 р.