Кіт, баран і півень

Жив у селянина кіт, тільки ось господиня, пані Веруна, сильно не злюбила котика, била, тріпала, їсти зовсім не давала. Не витерпів котик і каже:

— Коли ти така зла, тепер сама лови мишей.

І пішов із дому.

Іде він лісом, а назустріч йому баран.

— Привіт, бяшко, куди путь держиш? – Запитує кіт.

А баран йому відповідає:

– Куди очі дивляться. Мій господар так ображав мене, все дорікав, що від мене йому одні збитки, а користі ніякої. От, нехай тепер сам про ягнят піклується і овець водить.

Пішли вони разом, кіт і баран, а назустріч їм півень. Вони й питають його:

— Куди прямуєш, півнику?

— Куди очі дивляться, — відповів півень. — Хазяйка мене не годує, кожною крихтою дорікає, все тільки курочкам дає, а я, каже, і яєць не несу, і спів мій їй докучає. Ну, а моєю красою їй милуватися ніколи. Я й пішов від неї. Хай сама тепер про курчат турбується, курей водить та від яструба оберігає.

Пішли далі втрьох — кіт, баран та півень. А справа надвечір, треба й про ночівлю подумати. Півник тоді й питає:

— Де ж ми, братики, ночуватимемо?

Баран каже:

— Неподалік звідси хатинка є, у ній і заночуємо.

Котику і півнику боязко стало, потім все ж таки погодилися.

Баран і півень кажуть:

— Котику братику, страшно, мабуть, у хатці ночувати, ти ж у нас найрозумніший і спритніший, іди вивідай, хто там у хатці живе?

Котик побіг до хатинки, весь двір оббіг, усі закутки оглянув, у коморі й у сараї побував, бачить: усе добре, скрізь порядок, і нікого немає. Побіг він, покликав баранчика з півником у хатинку. Ось увійшли вони. Котик на печі в розтягнувся, півник на жердину над пічкою схопився. А баранець ліг посеред кімнати.

А в тій хатинці розбійники мешкали.

Опівночі повернувся один із них додому. Заходить на кухню, хотів в печі вогонь розвести, а кіт як дряпне його по обличчю, розбійник так і брикнувся. Потім скочив — і в кімнату, а там баран його на роги підчепив та й об підлогу, а півень із жердини як закричить:

— Ану, підкинь його вище, я йому шию зкручу!

Розбійник перелякався, підхопився — і у вікно поліз, на подвір’ї качок і гусей сполохав, вони й давай крякати та гелготати.

— Так, так, так його! – Кричать качки.

А за ними й гуси:

– А-га-га, бий! А-га-га, бий!

Розумний котик і каже товаришам:

— Ходімо звідси, братики, раптом нагрянуть друзі розбійники, тоді ми пропали

Послухалися його півень та баран. І правильно зробили. Тільки-но вони пішли, заявилися до хати дванадцять розбійників, усі закутки обшукали, все подвір’я облазили та так нікого й не знайшли.

А кіт, баран і півень ідуть дорогою. І взяла баранця туга, він і каже:

— Чи не повернутися нам, братики, до наших господарів? Подивимося, як їм без нас живеться, може, вони подобріли?

І повернулися вони кожен до свого дому. Котик побіг у комору і одразу спіймав мишку, вона там у скрині з борошном господарювала.

Побачила кота господиня пані Веруна, зраділа:

— Доброго дня, коте – муркоте, де ж ти пропадав? Без тебе прокляті миші збиткуються, дивись, нас із дідом з’їдять. Ти, мабуть, голодний. На ось мисочку молочка! Попий! Тепер я, як корівку доїтиму, обов’язково тобі молочка наливатиму, тільки ти, будь ласка, не тікай ​​від нас, живи.

Котик подумав-подумав і каже:

— Що ж, я не проти. Так можна жити.

І пішов ловити мишей.

А тим часом прийшов господар барана до кошари, дивиться, знайшовся зниклий баран. Зрадів він і питає:

— Де ти так довго тинявся? Добре, що додому повернувся, без тебе в мене ні ягнят, ні овець, ні вовни, ні кожуха не буде. Ну, тепер я тобі стану завжди вівса підсипати, тільки, будь ласка, не тікай ​​від мене, живи.

Баранець відповідає:

— Ну що ж, я не проти. Так можна жити.

І лишився в кошарі.

Пішла господиня півня до курника, дивиться, а він там, пропажа. Похвалила вона його, що додому повернувся, і каже:

— Дорогий ти мій, без тебе в мене ні яєць, ні курчат не стане, без тебе я за курами не встежу. Ти, будь ласка, більше не йди, живи.

Принесла йому крупи, пшениці посипала, обіцяла щодня так годувати.

Півник зрадів, закукурікав:

— Що ж, я не проти. Так можна жити.

І залишився в курнику.

Кожен має свою справу. Зате й плата має бути відповідною.