Комар і Лев
Годованець Микита Павлович
У полі чистому, в бою одвертім,
Не сподіваючись лихої смерті,
Могутній цар пустині Лев поліг:
Його Комар маленький переміг!
Комар у гай вертає,
Там всяк його вітає,
Гай славою гуде…
То хто з нас знає,
Коли, і як, і де
Йому накаже доля впасти,
На чий поріг покласти
Життя своє?!
Прийшлося Комару до Павука попасти,
І кровопивець кров героя п’є.
Над Левами в кривавому бою
Одержуєм звитягу нелегку,
А в рідному спокійному гаю
Життя, бува, здаєм нікчемі Павуку.