Коробочка з секретом

Одного разу у крамниці Їжачок побачив красиву коробочку з ключиком.

– Для чого ця коробочка? – запитав Їжачок у продавця.

– У ній, наприклад, можна зберігати що-небудь цінне або якийсь секрет, – пояснив продавець.

Їжачку дуже сподобалася ця коробочка, і він її купив. Тільки що в ній зберігати? Хіба у нього є щось цінне або секретне? І тут Їжачок згадав, що у нього є цінний каштан. Він знайшов його в парку тоді, коли інших каштанів там майже не залишилося. Тому цей каштан був цінним для Їжачка.

Їжачок сховав свій цінний каштан в коробочку, зачинив її ключиком. Ключик сховав в секретне місце – щоб ніхто чужий не знайшов.

Минуло небагато часу, і Їжачкові захотілося перевірити – як поживає в коробочці його каштан. Він хотів взяти ключик, але ніде не міг його знайти. Їжачок шукав ключ на всіх полицях, під столом і на столі, навіть в чашці і в тарілці. Але ключика ніде не було.

Їжачок дуже засмутився і вирушив до свого друга Ведмедика за допомогою.

– Їжачку, давай я допоможу тобі пошукати ключик, – запропонував Ведмедик, коли дізнався, яка неприємність трапилася у друга.

– Але я всюди шукав. Краще допоможи мені відкрити коробочку, – попросив Їжачок. – Ти все-таки великий і сильний, хоча ще й маленький.

Ведмедик крутив-крутив коробочку з секретом в лапах, колупав кігтем замок, але відкрити так і не зміг. Їжачок лише тихо плакав, дивлячись на це.

– Їжачку, скажи: тобі так сильно потрібен твій цінний каштан? – запитав Ведмедик.

– Дуже дуже! – закивав Їжачок.

– Ну тоді, візьми його, – сказав Ведмедик і вдарив кулаком по коробочці з секретом. Коробочка розлетілася на шматочки, і з неї випав каштан.

Задоволений Їжачок подякував другу, взяв каштан і пішов додому. Він так втомився від переживань, що тепер дуже хотів спати.

Їжачок поклав свій цінний каштан в ямку, де зберігав його раніше, і пішов в своє ліжечко. Не встиг прилягти, як помітив, що під подушкою лежить той самий ключик від коробочки з секретом!

– Ну як же я міг забути, що сюди його сховав? – заридав засмучений Їжачок так голосно, що навіть Ведмедик його почув.

Ведмедик прибіг до Їжачка, пожалів його і заспокоїв:

– Не засмучуйся так, Їжачку – зате твій цінний каштан в повному порядку!

Але Їжачок все одно плакав. Йому було прикро, що через свою неуважність довелося втратити таку гарну коробочку.

Наступного дня Ведмедик і Їжачок зустрілися. Ведмедик простягнув Їжачку щось і сказав:

– Тримай, Їжачку – у мене для тебе подарунок.

Виявилося, що Ведмедик подарував Їжачку нову коробочку з ключиком. Таку ж, як була раніше.

– Тільки тепер не забувай, куди кладеш ключик! – сказав Ведмедик. – Ти радий, що у тебе знову є коробочка з секретом?

– Дуже радий! – відповів Їжачок. – А ще більше я радий, що у мене є такий друг як ти, Ведмедику.