Котик
В дзеркало дивилося
Біле котеня
Й дуже зажурилося
Якось серед дня.
Пострибало з хатоньки,
Сум його бере:
– Я уже вусатеньке,
– Я уже старе.
– До Оленки тулиться:
– Заховатись слід, –
– Засміють на вулиці,
– Скажуть: „Що за дід?”
Джерело:
“Сонячний дощик”
Вірші та оповідання
Видавництво: “Школа”
м. Харків, 2006 р.