Красуня Баба-Яга

Жила-була добра і розумна дівчина Аліса. Вона була мудрою не по роках, тому багато жителів міста зверталися до Аліси за порадами. Дівчина була чуйною і допомагала тим, що було в її силах. Тому не дивно, що люди любили та поважали Алісу.

Одного разу в будинок до Аліси з’явилася Баба-Яга, яка вже давно жила сама в лісі, а в місто приходила тільки щоб купити що-небудь або з ким-небудь посваритися. Посваритися з кимось було для Баби-Яги розвагою.

Прийшла вона до Аліси й каже:

– Чула я, що ти всім допомагаєш. Так ось: допоможи мені знову стати молодою і красивою, як ти.

Аліса похитала головою та відповіла:

– Ну, Бабо-Яга, молодою стати я тобі не допоможу. А стати красивою ти можеш. Тільки тобі треба розчесати волосся, зробити гарну зачіску, надіти акуратний одяг та більше посміхатися, а не ходити з незадоволеним обличчям. Ось тоді ти будеш красивою.

Бабу-Ягу розлютила така відповідь. Розчесатися вона ще погодилася б, але ось посміхатися та акуратно одягатися – ні за що! Ну й тим більше Баба-Яга була не згодна, що не можна повернути молодість.

– Ти ще пошкодуєш, Алісо, що відмовила мені! – пригрозила Баба-Яга, вийшовши з дому дівчини. Від люті вона розбила каменем вікно в будинку Аліси.

Сусіди дівчини того ж дня допомогли їй поставити нове вікно. А Баба-Яга наступного дня повернулася до Аліси.

– Ну що, будеш мені допомагати? – загрозливо запитала вона.

– Але я ж вже дала тобі пораду, Бабо-Яга. Більше додати нема чого, – відповіла Аліса. Баба-Яга рипнула зубами від злості:

– Я тебе попереджала! Ось заберу тебе до лісу, і будеш там жити, поки не зробиш мене молодою та красивою! І жодні друзі тобі не допоможуть.

Схопила Баба-Яга Алісу, посадила в свою ступу та полетіла з нею в ліс. Баба-Яга зачинила Алісу в одній з кімнат своєї хати.

Аліса, звичайно, злякалася і засмутилася, але вирішила, що вигадає, як вибратися з ув’язнення. У роздумах вона стала ходити по кімнаті, а тим часом полила засохлу квітку на підвіконні, навела порядок в клітці у домашнього щура, який жив у Баби-Яги і погодувала хлібними крихтами птахів, які постукали в маленьке віконце.

Раптом одна пташка звернулася до Аліси людським голосом:

– Аліса, не переживай – я врятую тебе.

Аліса дуже здивувалася, а пташка пообіцяла допомогти дівчині і полетіла. Зовсім скоро вона повернулася, тримаючи в дзьобі ключик від кімнати, в якій були замкнена Аліса.

Аліса дочекалася, поки Баба-Яга засне, відкрила кімнату ключиком та тихенько вийшла з хати. Пташка, яка принесла ключ, була поруч.

– Але як же я виберуся з лісу в темряві? – подумала Аліса.

Але пташка веліла дівчині не переживати:

– А ти йди за мною, і я приведу тебе в місто.

Аліса послухалася і через годину вони з пташкою вже були в місті. Виявилося, що ця пташка була непроста, а дресирована. Її виховав професор з міста, якому колись Аліса дуже допомогла своїми порадами. А тепер він надіслав пташку на допомогу до Аліси.

– Добро завжди повертається до того, хто його робить, – сказав професор Алісі, коли вона прийшла йому дякувати за порятунок.

А Баба-Яга, виявивши пропажу Аліси, дуже розлютилася і хотіла її шукати, щоб знову заховати в хаті. А потім з цікавості вирішила прислухатися до поради дівчата. Вона зробила гарну зачіску, одягла нову сукню, підстригла нігті та прийшла в місто. Але замість того, щоб з кимось посваритися, Баба-Яга почала усім посміхатися. Як же вона здивувалася, коли люди почали посміхатися їй у відповідь! З нею навіть віталися. Бабі-Язі так сподобалося це, що вона вирішила так поводитися завжди і більше не робити поганого. І незабаром у неї в місті з’явилися нові знайомі і навіть друзі. Їй навіть говорили, що вона стала красунею.

«Дійсно, допомогли поради Аліси», – дивувалася Баба-Яга. «Ну то й що, що я вже не молода, зате знову красива!».