Ласкавий вітер і холодний вітрюга

Сухомлинський Василь Олександрович

У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри.

Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга — дід з колючою бородою.

Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга.

Встав, вийшов з лісу.

Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний Вітрюга, замерзають річки, гуде хуртовина.

Та ось піднялося сонечко вище над землею. Заболіла спина у холодного Вітрюги. Поплентав він у темний ліс, заліз у глибокий яр.

Прокинувся ласкавий Вітер, вийшов з лісу.

Засміялося сонечко, потекли струмки, зацвіли квіти, зашуміли трави.

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

3.9 / 5. Оцінили: 8

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:
“Куди поспішали мурашки” — Василь Сухомлинський
Художник — Галина Сокиринська
Київ, видавництво “Веселка”, 1981р.

Коментарів ще немає... Будете першим?
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: