Лесик та песик
Возіянов Микола Кирилович
Лесик гілочку тримав –
Цуценя дресирував:
-Лапу дай! Кому сказав?!
Песик носа облизав.
Він ще слів не розумів.
Навіть гавкати не вмів.
Лесю лапки не давав,
Тільки хвостиком махав.
Оченятами благав:
«Я навчусь казати – «гав!».
Лапу дам. Дам без наказу.
Не одну, а дві одразу…
Тільки, Лесику, прости –
Мені треба підрости».
Джерело:
“Веселі віршики”
Микола Возіянов
Видавництво: “Час майстрів”
м. Київ. 2012 р.