Літо-літечко
Левченко Анжела
Знову літо в лісі
Свій бенкет справляє,
І горобчик, славний хлопчик,
На скрипочці грає.
Тихий коник-стрибунець
Задзвонив у бубонець,
Соловейко у сопілку,
На цимбалах грає бджілка,
Дядько дятел теж не спить,
Безупинно стукотить,
Дує вітер у трембіту,
Тиху пісню сіють віти.
***
Їхали хмарки на возі,
Та й по небесній дорозі,
Зорі розкидали в небі,
Місяць – в віконце до тебе,
Сном все навколо скували,
Їхали хмарки й співали.
***
Запишалась яблунька у зеленім листі,
Заквітчалась в яблучка, наче у намисті,
І росою срібною сонечко стрічає,
Яблучками спілими діток пригощає.
***
Є багато квітів на землі,
Та знайшов я в лузі чарівні,
Я не чув таких іще пісень,
З вітром шепотілись вони – дзень!
На тоненькій ніжці, от дива,
Наче синь, дзвіночка голова,
Я лиш нахилився і мені
Задзвеніли тихо чарівні…
***
Взяла білочка корзинку
і побігла по малинку,
а горобчик – в черевички,
і швиденько по сунички.
Їжачок в штанці убрався
Й по гриби у ліс подався.
Ліс вирує, як в грозу,
І собі я побіжу,
Допоможу всім звірятам
Літо в кошики збирати.
***
Нічка чорнокрила
Коси розпустила,
Вплела місяченька
сяйво у вінок
у хатах віконця
сонні погасила,
та й пустила зорі,
як стрічки в танок.
***
Пишними листочками, з кульбабок віночками,
З черешень разочками
Літечко прийде.
І легкими кроками, днями сіроокими,
Із дощу потоками весна відійде.
Громом літо кинеться, сонечко прокинеться
І тепло розсиплеться сміхом дзень та дзень.
Яблуками спілими, грушами та сливами,
Снами легкокрилими в осінь ми прийдем