Марійка

Наталя розказує мамі про Марійку, з якою вона грається в дитячому садку:

— Така та Марійка смішна, що її можна по телевізору показувати.

— Ні, вона гарненька,— каже мама.

— Гарненька і смішна,— стоїть на своєму Наталя.
—

А чому смішна? — допитується мама.

— Бо на лопату каже копата, на манну кашу — маня, а коли якось бабуся назвала її Машею, Марійка насупилася і сказала: «Маша — це машина, а я — Марійка».