Мишка і Жаба

Весела Мишка над ставком жила,
А легковажною була:
Не радилося серце з головою,—
Із Жабою здружилась ставковою.
Здружилася, злюбила так її,
Що кинула і береги свої,
Закривши очі, в грудях сперши дух,
За Жабою у воду — бух!
І захлинулася водою…
Загинула безславно молодою.

Коли горить душа нестримним почуттям,
Ти, дружбі даючи навіки руку,
До розуму подайся по науку,
Бо відай: важиш ти життям!