На кого сонечко схоже?

Соняшник і Диня росли на городі поруч. Разом мокли під дощем. Разом загорали в сонячний день. Сонечко привітно усміхалося їм з високості, пестячи, лоскотало їх своїм лагідним промінням. Дружно жили Соняшник і Диня, неначе брат і сестра. Але якось вони засперечались: на кого більш схоже сонечко?

— Воно кругле, як і я, — гордо мовив Соняшник.

— Ні, — заперечила Диня. — Сонечко схоже на мене. Тому що тепле, як мої боки, і, певне, таке ж солодке всередині.

Соняшник аж листям замахав:

— Вигадала — солодке! Сонечко золотисте, як і я. І проміння його схоже на мої жовтенькі пелюстки.

Диня й на це заперечила:

— Зате сонечко не стоїть на одному місці, а перекочується по небу, як я по грядці…

Невідомо, скільки б ще тривала суперечка, коли б не втрутилося Опудало. Воно швидко підвело голову-горщик, подивилося на сонечко і сказало:

— Диваки! Придивіться краще — це не сонечко на вас, а ви на нього схожі!..

Соняшник і Диня перестали сперечатись. І знов зажили дружно, як брат і сестра.