Оратор Демад

Демад, оратор, славлений усюди,
В палкій промові всіх до правди звав.
Але не слухали промовця люди,
І гомін замагав його слова.
Ображений, промову обірвав:
— Цікаву байку знаю я, громадо.
— Ми слухаєм! — гукнули до Демада.
— Я байку чув колись:
Деметра, Ластівка, Вугор зійшлись,
Щоб Правду в світі розшукати,
Бо Правда — душ правдивих мати.
Та сталася біда:
Їм шлях перетяла вода.
Легенька Ластівка знялась на крила,
Вугор поплив, вода йому — стихія мила.
Деметра ж… — Сплеснув крик:
— Кажи! Кажи! Чи всох тобі язик?
— Язик не всох, шановні громадяни.
Деметра… ганила поганих,
Що слухають пусті байки,
Забувши про громадські болячки.

Деметра — за старогрецькою міфологією, богиня плодючості і хліборобства.