Осінь

Щоголів Яків Іванович

Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світить, та не гріє
Сонце золоте.

Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.

Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.

Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє,
Що горобина.

Здалека під небом,
В вирій летячи,
Голосно курличуть
Журавлів ключі.

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

1 / 5. Оцінили: 1

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:
Коментарів ще немає... Будете першим?
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: