От такий роззява

Жив собі роззява —
ліві двері — справа.

Зранку він хутенько встав —
піджака вдягати став:
шусть руками в рукави —
з’ясувалось, то штани.

Отакий роззява —
ліві двері — справа!

Вбрав сорочку він. Однак
всі кричать йому: не так!
Одягнув пальто. Проте
знов кричать йому: не те!

Отакий роззява —
ліві двері — справа!

Поспішаючи в дорогу,
рукавичку взув на ногу.
Ну, а замість капелюха
натягнув відро на вуха!

Отакий роззява —
ліві двері — справа!

Трамваєм тридцять третім
він їхав на вокзал
і, двері відчинивши,
до водія сказав:
«Шановний трам-тарам-пам-пам!
Я щось хотів сказати вам…
Я сів не в той… Мені… а-яй!
Трамзал негайно на воквай!..»
Водій перелякався
і на вокзал подався.

Отакий роззява —
ліві двері — справа!

Ось біжить він до кав’ярні,
щоб квитки купити гарні.
Далі — гляньте на роззяву —
Мчить купляти в касі… каву!!!

Отакий роззява —
ліві двері — справа!

Вибіг він аж на перон.
Там — відчеплений вагон.
Пан роззява в нього вліз,
сім валіз туди заніс,
примостився під вікном,
та й заснув солодким сном.

Зранку — гульк!.. «Егей! — гукає. —
Що за станція?» — питає.
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!
Ще поспав. Аж сходить сонце.

Знов поглянув у віконце.
Бачить — знов стоїть вокзал,
здивувався і сказав:
— Що за місто?.. Це Болехів,
Коломия чи Радехів?
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!

Ще собі поспав з годинку,
знов поглянув на зупинку.
Бачить — знов якийсь вокзал,
здивувався і сказав:
— Що за станція цікава —
Київ, Зміїв чи Полтава?
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!

Тут він крикнув:
— Що за жарти?!
Жартувати так не варто!
Вчора я у Львові сів,
а приїхав знов у Львів?!.

Отакий роззява —
ліві двері — справа!

Переспів з російської Івана Малковича