Павук
Годованець Микита Павлович
В погожу сонячну годину
Павук виводив павутину.
Аж вітер — дмух!
— Ух, клятий дух! —
Не дав поїсти мух.
А я хотів понищить цю скотину,
Нехай не чинить людям зла.
Яка б від того користь їм була!
Хваливсь Павук: працює для громади,
Себе у жертву їй несе…
А сам єдино шлунка ради
На павутинні мух пасе.
