Півень у мішку
Годованець Микита Павлович
Забрались злодії у хату.
Нічого там, крім Півня, не було,
Співця відомого на все село.
Злодіям довелося взяти —
За крила та в мішок.
А він — мовчок.
«Ось, — думає, — кому потрібний
Мій голос срібний!
Нехай господарі поплачуть,
Коли мене в подвір’ї не побачать».
А злодіям не пір’я й голосок —
Потрібен був м’ясця кусок.
Кричіть і бийтеся в біді,
Як пір’я з вас деруть,
А не тоді,
Коли з тарілки в рот беруть.