Подорож до країни Піддиванії

Жив-був хлопчик Миколка. У Миколки було багато іграшок, якими він залюбки грався, а ось збирати на місце не любив. Мама просила Миколку щоразу після гри складати іграшки в коробку. Та хлопчик не розумів: навіщо складати іграшки, якщо невдовзі він знову буде ними гратися.

Якось Миколка захотів погратися з іграшками. Тут він помітив, що десь поділися всі його маленькі машинки. Зникли усі олівці та фломастери, не було видно деталей конструктора. «Де ж вони?» – здивувався Миколка. Він спитав у мами, чи не бачила вона його іграшок, олівців і фломастерів. Мама сказала, що не знає, де вони. Вона порадила сину уважно пошукати свої речі у кімнаті.

Миколка шукав свої іграшки під столом, у шафі і навіть у коробці, хоча він вчора так і не склав туди нічого. Їх ніде не було!

Хлопчик навіть увімкнув світло на столі, щоб краще роздивитися – чи немає його машинок в якомусь кутку. У світлі настільної лампи Миколка побачив декілька пилинок і не повірив своїм очам: одна з них раптом перетворилася на блакитну зірочку, в якої були оченята, носик та ротик. Зірочка звернулася до хлопчика людською мовою:

– Привіт, Миколко. Я Крихітка Пилинка з країни Піддиваннії. Чи не свої загублені іграшки ти шукаєш?

– Так, я шукаю свої іграшки та олівці. А звідки ти мене знаєш?

Крихітка Пилинка розповіла Миколці, що живе в казковій країні Піддиванії, яка знаходиться прямісінько в його кімнаті, тому добре знає його – свого сусіда.

– Іноді речі, якщо за ними не дивитися, потрапляють нашу країну Піддиванію. Їм там холодно та страшно. Вони сидять в темряві і пилу, плачуть та хочуть додому.

– Що ж тепер робити? Як дістатися до цієї країни Піддиванії та врятувати мої іграшки? – запитав Миколка.

– Треба зрушити твій диван з місця, перемогти темряву, прибрати весь пил та визволити іграшки та інші речі з полону Піддиванії, – пояснила Крихітка Пилинка. – Однак без армії та зброї тобі не впоратися у подорожі до нашої країни. Запроси тата до своєї армії – попроси його, щоб він допоміг тобі зрушити з місця диван. А твоєю зброєю стануть віник та мокра ганчірка, якими ти побореш пил у Піддиванії.

Миколка зробив все так, як його навчила Крихітка Пилинка. Він підготував віник та ганчірку, попросив тата зрушити диван. І ось хлопчик разом з татом потрапили до країни Піддиванії. Там вони побачили Миколчині машини, олівці, фломастери і навіть декілька обгорток від цукерок та трохи хлібних крихт, які лежали в пилу. Хлопчик швидко зібрав свої загублені речі та відніс їх купатися до ванної кімнати. Потім вони з татом озброїлися віником та ганчіркою та швидко прибрали підлогу під диваном.

– Ось, тепер країна Піддиванія стала чистою та гарною, – сказала Крихітка Пилинка, коли Миколка з татом поставили на місце диван та прибралися у кімнаті.

До речі, лише хлопчик міг її бачити та чути, а його тато – ні.

– Миколко, дивись тепер – складай свої іграшки на місце та вчасно прибирай у кімнаті. Тоді країна Піддиванія буде доброю і не буде брати полонених, – сказала Крихітка Пилинка та зникла, наче її й не було.

Тато похвалив Миколку за те, що він прибрався у своїй кімнаті і порадив йому так робити завжди.

– Твої іграшки не будуть губитися, якщо ти будеш складати їх на місце, – пояснив тато. Після подорожі до країни Піддиванії Миколка став щодня складати свої іграшки на місце після гри та вчасно прибирати у своїй кімнаті. І дійсно, його речі більше не губилися.