Про хом’ячка Бориса

У Віті, крім папуги Гоші та кицьок Жозефіни й Стрілки жили ще кілька кумедних звіряток. Їжачок Колючка прийшов з квітника. А м`якенького хом`ячка Бориса подарувачла сестричка. Він був рудим і кудлатим, схожим на маленьку мишку з коротким хвостиком.

Колючка полюбляв свіже молочко. Нап`ється досхочу і заховається у найвіддаленішому закутку квартири. Борис дуже сердився, коли Вітя годував гарбузовим насінням Гошу, бо смакував соняхові зернята.

– Дай йому скуштувати моїх, – насміхався папуга, – я не скупий.

Одного разу взимку, коли Вітя затримався в школі, він і сам заніс кілька смажених гарбузових насінин хом’ячкові:

– Скуштуй, безхвоста мишо, ці насінинки набагато корисніші.

Борис після того образився і зарився у вату в куточку клітки і довго не висовував звідти свого носика.

Якось до Віті завітали його шкільні товариші. Вони побавилися з кицями, послухали мудрі розповіді Гоші і запримітили клітку з Борисом.

– А ти нам і не розповідав, що в тебе миша є…

– А це й не миша зовсім, а хом’ячок Борис, – заперечив Вітя.

– Пусте. Ліпше ми з ним побавимось, – хлопці почали трясти “будиночок” звірятка. Але воно навіть вушком не повело.

Тоді хлопчаки запелескали в долоні і влаштували довкола танці з вигуками, тупотінням.

– Борис, не спи! – кричали вони. – Не спи, соня, бо змерзнеш…

І тут раптом з Гошею щось вчинилося: він вибрався зі своєї клітки і почав виробляти карколомні “фігури” над головами бешкетників. Аж поки ті не звернули на нього увагу.

– Ану зупиніться! – заверещав папуга. – Не бачите, спить Борис!

Хлопці від подиву порозкривали роти.

– А чому? – запитав хтось.

– А тому, що в кімнаті прохолодно, от він і впав у тимчасову сплячку.

– Як же його розбудити? – не вгавали школярики.

– Дуже просто, двієчники, поставте клітку в тепле місце і він незабаром прокинеться. І не кричіть на Бориса!

– Та чому ж, Гошо? – не стерпів уже Вітя.

– Це правильне запитання. – сів йому на плече папуга. – Тому, що від вашого крику в хом`ячка може статися серцевий напад…

– Так… – підсумував Вітя і сів у крісло, пригрозивши пальцем товаришам. Ану тихіше!

– Ми й не відали, що твій папуга такий розумник.

– А ще я вам розповім, – перехопив ініціативу Гоша, – як правильно доглядати за безхвостою мишкою. Варто пам`ятати, що їй шкідливо давати цукерки, шоколад, вони можуть застрягнути в Борисових щічках. Годуйте його зернятами, як Вітя. Не треба класти в клітку вату, як Вітя… Він може її з`їсти і це закінчиться для нього досить сумно.

…Коли Вітіні товариші пішли, Борис виліз зі свого притулку і помахав привітно лапкою Гоші:

– Дякую тобі, ти справжній друг. Неси свої гарбузові зернята, я теж хочу скуштувати їх.