Про ковдрочку
Дяченко Марина та Сергій
Ковдрочка була колись засніженим полем — білим-пребілим, великим-превеликим, холодним-прехолодним. Сумно було полеві, самотньо і холодно.
Прийшов добрий чарівник та й каже:
— Можу зігріти тебе, але тоді ти станеш маленьким.
Погодилося поле. І стало… твоєю ковдрочкою: маленькою-маленькою, білою-білою, теплою-теплою…
Джерело:
“Повітряні кульки”
Марина та Сергій Дяченки
Видавництво: “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”
Київ, 2004 р.
