Пригоди Пінгві в Африці

Пінгвін Пінгві вирушив погостити в Африку, до своїх друзів Зебри та Носорога. А щоб не страждати від африканської спеки, Пінгві взяв з собою спеціальну валізу-холодильник, наповнену морозивом.

Друзі були дуже раді зустрічі. Зебра та Носорог запросили Пінгві побачити баобаби та пальми, а він показував їм світлини льодовиків Антарктиди. Щойно пінгвіну ставало спекотне, він ласував холодним морозивом. У валізу-холодильник Пінгві поклав багато морозива, щоб пригостити ним усіх охочих.

– Ой, як смачно, – нахвалювали холодні ласощі Бегемотик та Левеня.

– Дуже-дуже смачно, – прицмокуючи, казали мавпочки.

– Пригощайтеся! – казав Пінгві.

Самі лише крокодили насміхалися над гостинцем пінгвіна, а мавпочкам ці ласощі особливо сподобалися.

Маленька мавпа Моня прокинулася серед ночі, і подумала:

– Добре було б зараз морозива з’їсти.

Моня підвелася, пішла до валізи-холодильника, але Пінгві, звісно, міцно спав після насиченого подіями дня. Мавпочка тихенько відкрила валізу, швиденько з’їла порцію морозива, потім ще одну, потім ще… Навіть не помітила, як у валізі лишилося зовсім мало морозива.

– Ой, а чим же завтра Пінгві буде рятуватися від спеки? – злякалася Моня своєму вчинку та побігла спати.

Зранку пінгвінчику треба було охолодитися, і він побачив, що у валізі-холодильнику стало дуже мало морозива. Йому було зовсім не шкода, що африканські друзі поласували його морозивом, доки він спав. Проте, він засмутився – це означає, що йому скоро час вертатися додому, в Антарктиду.

Пінгві подякував своїм друзям за цікаву подорож та повідомив, що ввечері літаком вирушає назад.

Біля річки пінгвіна зустріли стривожені мавпи. Вони повідомили, що маленька Моня захворіла. В неї сильно болить горло та підвищена температура.

– Раніше з нею такого ніколи не було, – схвильовано жалілися мавпи. – Що тепер робити?

– Бо раніше вона ніколи не їла так багато морозива, – відповів Пінгві. Тепер він зрозумів, де поділося морозиво з його валізи – Моні треба пити багато теплого пиття, тримати горло в теплі і цілий тиждень мовчати.

Мавпочки подякували Пінгві за пораду та побігли лікувати Моню. А хворій Моні було соромно, що через неї пінгвінчик має так швидко повертатися додому. А ще вона зрозуміла, що в усьому треба знати міру, навіть, у такий смачній справі, як морозиво.

– Одужуй швидше, мавпочко Моню, – сказав Пінгві. – Я одного дня знову завітаю до вас в гості. А ви приїжджайте до мене, в Антарктиду, – запросив пінгвін мавпочку та інших друзів.

– Обов’язково завітаємо! – пообіцяли Зебра, Носорог, Бегемот, мавпи. – Привеземо з собою банани та кокоси, щоб ти міг додавати їх в морозиво.

– До побачення, друзі! – сказав Пінгві, визираючи в ілюмінатор літака. – До скорих зустрічей!