Принцеса Нехочу

Жила-була на світі принцеса і звали її Нехочу. Вранці слуги будять її, а принцеса кричить:

— Не хочу вставати!

І валяється в ліжку, доки боки не відлежить та їсти не захоче. Лише тоді встає.
Слуги їй тазик з водою несуть, шматочок мила запашного, щоб умилася після сну. А вона те мило в тазик — бовть.

— Не хочу вмиватися!

Поснідає принцеса киселями та пирогами, — за уроки час сідати. Слуги їй підручники, зошити подають. А вона знов:

— Не хочу вчитися!..

Минали роки, принцеса підростала, от уже й заміж їй пора. Але хто візьме таку — невмиту та неосвічену?

Батьки самі вже раді збути принцесу з двору. Підмовили вони слуг. Ті схопили принцесу, силоміць помили, причесали, в гарненьку сукенку вбрали, на багате крісло посадили. І стали женихів зазивати.

Прискакав на коні королевич із Західного королівства. Принцеса глянула на нього й скривилася:

— Не хочу за нього заміж, в нього ніс довгий!

Образився королевич, поскакав назад у своє королівство.

Примчав на оленях царевич з Північного царства. Глянула на нього принцеса й поморщилася:

— Не хочу за нього заміж, в нього очі косі!

Образився царевич, помчав назад у своє царство.

Приїхав на верблюді хан з Південного ханства. Глянула на нього принцеса й губи закопилила:

— Не хочу за нього заміж, у нього рот кривий!

Образився хан, поїхав назад у своє ханство.

Хутко по світу поговір пішов, що принцеса всім женихам відмовляє, і перестали їздити до неї свати. Вона й сама вже сидить, чекає, може, ще хтось приїде. Але більше ніхто не з’являється.

Розізлилась принцеса, перестала вмиватися і зачісуватися, ще з більшою люттю кричала всім:

— Не хочу!

А роки котилися, котилися. Вже й батьки померли. Слуги не захотіли служити такій принцесі й порозбігалися. Лишилася вона одна у величезному палаці. Палац той з роками став старим — стеля в кімнатах потріскалася, підлога прогнила, печі похилились. І сама принцеса постаріла — волосся посивіло, обличчя зморщилось, спина зігнулася. Ходить одна по темному палацу в порваному одязі, і лише сови та кажани довкруж неї літають.

Усі люди говорити почали, що в палаці живе зла відьма. А хто бачив її зблизька, ніколи не міг подумати, що колись ця відьма була принцесою.