Ранок (уривок з поеми “Сон”)

…Дивлюся — аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає;

Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють;

Сади рясні похилились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.

уривок з поеми “Сон”
8 липня 1844, Санкт-Петербург