РІЗДВЯНИЙ ХАОС РАКЕТИ НА ЧОТИРЬОХ ЛАПАХ
1. Леви — Слони 1:0
Стрілка — найкраща собака в цілому світі. Так думаю я. На жаль, ніхто зі мною не погоджується. Мама й тато віддали її під мою опіку, бо самі просто не …
В ПЕЧЕРІ ЛЕЖИТЬ ЗОЛОТО
На верхівці ялини, що росте навпроти старечого притулку, сидів мій брат зі своїми дружками. Вони вимахували ногами, попльовували на землю й вихвалялися, що куплять собі мотоцикли, коли їм виповниться шістнадцять.
— Я куплю паровий дорожній коток, …
НIЧНИЙ АВТОБУС
Сікстен спить у своєму ліжку. Над ним на стіні висить мамина фотографія. В кімнаті темно й тихо. Місяць освітлює зелений будинок на Родзинковій вулиці.
Далеко звідти порожніми вулицями їде нічний автобус. За його кермом сидить Сікстенів тато. Ось …
Перший розділ
У якому я святкую свій день народження,
востаннє оживає будинок,
ми переїздимо і дещо забуваємо.
У будинку було тихо. Перші сонячні промені ковзнули поміж будівлями з майдану, проникли в кімнату й торкнулися мого обличчя. Я підвелася з ліжка, …
Поза зоною покриття
Цього року Малгося нікуди не поїхала на зимові канікули. У батьків не було грошей.
— Не нарікай! Улітку полетиш до Америки, — сказала мама. — Нічого з тобою не станеться, якщо посидиш два тижні вдома. Немає чого …
Чисте сумління
Історія з подарунками на Миколая, рефератом і Камілин учинок обурили навіть Малгосю.
— Я тебе не впізнаю! — дорікнула вона подрузі й почала нервово протирати окуляри.
— Я сама себе не впізнаю, — відказала Каміла. — І взагалі …
Інформація для тих, хто не читає передмов
Любі друзі! За хвилину ви перегорнете сторінку і разом із учнями з однієї варшавської гімназії поринете у світ, сповнений щоденних радощів і проблем, з якими зустрічається кожен підліток. Новий, незнайомий колектив, нові друзі …
Вау, Анне Беа!
Одного разу мама забирала мене з дитсадка, коли мені було п’ять з половиною років, і ледь не зомліла з переляку.
— Що сталося?! — вигукнула вона, побачивши мене. — Люди добрі, що сталося?!?! Кажи негайно, Йоґґе!!!
Йоґґе …
Дурепа набита
— Агов, ти що, образилася?!
Голос Теї розітнув тишу в класі.
Я низько схилилася над партою. Очі за скельцями окулярів дуже пекли.
— Соррі, дурепо! — крикнула Тея. — Якщо правда вуха ріже, то це твої проблеми, не …
1.
Пан Картрайт погойдав туди-сюди ногами і підніс свій голос над хвилями невдоволеного бубоніння.
— Не біда, 4-В, якщо ви не можете присвятити час цьому питанню зараз, — звернувся він до свого нового класу, — я з радістю ще раз …
6
Одинадцятого дня терпець Робіна Фостера урвався, і він зафутболив своє борошняне немовля в канал. Воно майже одразу пішло на дно. Ще три дні тому, на контрольному зважуванні, яке відбувалося двічі на тиждень, усе було не так уже й погано. …
Жив собі та був собі…
А втім, це тільки в казках так починається — жив собі та був собі,— а в нас не казка, а щонайправдивіша, можна б сказати, невигадана повість про дивного-предивного лелечича, котрий виріс на хаті в діда …
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
13. БІЛОСНІЖНИЙ БУДИНОК
Наш новий, білий мов сніг особняк з широкого, густо обплетеного виноградом верандою височів на узгір’ї серед оливкових дерев. Перед ним примостився крихітний, завбільшки чи не з носовик, садок, охайно обгороджений і буйно зарослий дикими квітами. …
ЧАСТИНА ДРУГА
7. НАРЦИСОВО-ЖОВТИЙ БУДИНОК
Це був високий, просторий венеціанський особняк з вицвілими блідо-жовтими стінами, зеленими віконницями і червоно бурим дахом. Він стояв на узгір’ї біля моря, оточений занедбаними оливковими гаями та цитриновими й помаранчевими садами, де панувала тиша. Все …
Це розповідь про те, як наша родина прожила п’ять років на грецькому острові Корфу. Спочатку я хотів описати світ живої природи острова з краплиною смутку за далеким дитинством, але зробив серйозну помилку, впустивши свою рідню на перші сторінки книги. З’явившись …
5 травня. СУБОТА
Був суботній ранок. Пан Пляшкер сидів у себе в кімнаті й чекав.
На що він чекав? А він і сам до пуття не знав.
Чому ж тоді він чекав? Оце вже легше пояснити. Щоправда, для цього нам …
Білий лабрадор
Я вже віддавна, не пам’ятаю й відколи, прагнула мати песика. Але жили ми в орендованому помешканні, і наш господар суворо заборонив три мати вдома собаку. Мій тато спробував поговорити з власником помешкання, проте марно. Бувають же такі люди, …
РОЗДІЛ 11
Темрякос знищений. Його очі наповнилися слізьми, і сум його такий глибокий, що він не має сил злізти з підвіконня, куди встиг заскочити. Визирнувши зі свого кошика, Барахлюш помітив Темрякоса, засмученого, як Джульєтта після прощання з Ромео.
А наша …
РОЗДІЛ 1
Сонце прокинулося і покотилося, не поспішаючи, до зеніту, а вранішній туман поступово зникав, не лишаючи й сліду, мовби випадкове зітхання. Сад, що оточував Артурів дім, як завжди, скидався на райський куточок. Виднівся ліс, який теж красувався в зелених …
РОЗДІЛ 10
Легко проникнувши через пухку землю, бамбукова паличка гігантського діаметру (як на мініпутські мірки) прохромила дах і вперлася в стелю великої, яскраво прикрашеної кімнати. Судячи з умеблювання, — це спальня, бо дві третини кімнати займає ліжко. Стіни обтягнуті блискучою …
РОЗДІЛ 1
Сталося! Нарешті легенький вітерець зарухав вітряка, якому давно набридло стовбичити без діла. Літнє марево налягло на нього і вкутало зусібіч. І ось тепер він задоволено поскрипує і час від часу крекче, як розсохлі двері на іржавих петлях, що …
РОЗДІЛ 10
Щоб розкрити двійчасті двері парадної зали, потрібно принаймні по десять осматів на кожну половинку.
Наші герої з цікавістю спостерігають, як величезні сталеві двері повільно розсуваються в різні боки.
Простора королівська зала нагадує приміщення кафедрального собору.
Під стелею, як …
РОЗДІЛ 1
Сонце поволі ховається за обрій. Воно розуміє: люди мають відпочити від нестерпної спеки.
Пес Альфред розплющує очі. Свіжий подув вітерця означає, що температура повітря цілком терпима. Він повільно підводиться, вигинає спину і потягується всіма чотирма лапами, а потім …