Самий великий заєць у світі
Прокоф'єва Софія
Жив-був у лісі Сірий Вовк. Він постійно ображав зайців. Зайці цілий день сиділи під кущем та плакали. Якось Заєць-тато сказав:
— Давайте підемо до дівчинки Ойки,
Є у неї гумовий надувний лев. Ми його надуємо. Сірий Вовк побачить його і злякається.
Прийшли зайці до Ойки-вередулі.
– Ой, не дам вам надувного лева! – закричала Ойка. — Ой, він мені самий потрібний. Я сама з ним бавитися хочу!
Пішли зайці до дівчинки Марічки. Сумні йдуть, вушка опустили.
– Чому ви такі сумні? – запитує дівчинка Марічка.
Розповіли їй зайці про свою біду.
— Я не маю гумового лева. Але у мене є гумовий заєць. Треба його побільше надути, щоб він став самим великим зайцем у світі. Ось і подивимося, що з цього вийде!
Першим стало дмухати маленьке Зайченя. Дмухало-дмухало, і гумовий заєць став великим як цуценя.
Потім почала дмухати Зайчиха. Дмухала-дмухала, і гумовий заєць став великим як баранчик.
Потім почав дмухати Заєць-тато. Дмухав-дмухав, і гумовий заєць став великим як кінь
Потім почала дмухати Бура Ведмедиця. Дмухала – дмухала, і гумовий заєць став великим, як будинок.
Останньою стала дмухати Марічка. Дмухала – дмухала, і гумовий заєць став великий, як гора.
Увечері прийшов Сірий Вовк на галявину.
Бачить, сидить за кущем заєць. Великий-превеликий. Вище за всі дерева. Сіра Хмарка пливе, за його вуха чіпляється.
Злякався Сірий Вовк.
— Це найбільший заєць у світі! Мені з ним не впоратися. Він мене самого проковтне!
Піджав Вовк хвіст і назавжди втік із цього лісу.
Сіли зайці на галявині та почали бенкетувати і веселитися.
Ведмедиця меду принесла, Білка горіхів цілий кошик.
Прийшла на галявину Ойка-вереда.
— Ой, я більше не буду жадібною! Ой, візьміть мого надувного лева, тихо сказала Ойка. А сама голову опустила, соромно їй.
— Не потрібний нам твій лев! – сказали зайці. — Ми на тебе не сердимося. Іди до нас солодкий чай пити.
Джерело:
“Самый большой заяц на свете”
Софія Прокоф’єва
Видавництво: ТзОВ “АСТ”
1999 р.