Тато не спить. І Захар не спить. Ніч пізня. На небі зірки, і вікна будинків ніде не світяться.
Лише в будинку навпроти блимає світло в одному вікні. Цей будинок нагадує Захарові маяк.
Захар дивиться на квадратики вікон. Міркує, як спить …
Люблю грати в шашки, особливо сам із собою. Розкладаю дошку. Ходжу навкруг неї. Буває, пересуваю шашки вказівним пальцем. Інколи середнім. Підмізинним і мізинцем теж. Складніше — великим. Треба тягти шашку обережно, щоб не зрушити інші. Правим великим краще, ніж лівим. …
Коли Андрійко збирався до дитячого садочка, його турбувало єдине питання: чи буде там забіяка Назар? У Андрійка з цим хлопцем були свої рахунки, бо Назар задерикувато і постійно відбирав складені кубики. Навіщо вони йому здалися того ніхто не знав: хоч …
Рисенята народилися у травні в лігві під коренем ялиці. Під боком у мами їм тепло й затишно.
Рисенятам уже півтора місяця. Вони ще п’ють мамине молоко, але вже чекають і на тверду їжу! Мама-рись вирушає на полювання. У присмерку тріщать …
Ми — сніголюби.
Як випадає сніг, манюсики,
Велет і я змагаємося.
Дивися, як.
Підбігаєш до вікна. Кричиш:
СНІ-І-Г!
Одягаєшся тепло. І щоб
не застудитися, не забудь
зав’язати шарф.
Вилітаєш у під’їзд.
Виплигуєш надвір.
На старт! Увага! Руш!
Ліпиш снігових звірів!…
Одного непогожого дня, коли дощ то вщухав, то пускався знов, із густої трави сумно визирав білий єдиноріг. Його сині очі блищали, а по лакованому тілу стікали краплі води.
Єдиноріг стояв неподалік дитячого майданчика, і було йому страшно лишитися на самоті. …
За сніданком Міра розглядає чашку з намальованим морем. Їй не хочеться жувати канапку. А хочеться до моря. «Чи багато там зараз хвиль?»
Міра гортає улюблену книжку й зітхає. Пан Коцький сходить зі сторінки й сідає перед Мірою на стілець.
— …
Я живу на лівому березі Дніпра, а моя подруга Соня — на правому. Їхати до неї — цілу вічність. Щодня не поїздиш. Ми сумуємо одна за одною. І ось Соня вигадала спільний секрет:
— Ніко, давай перетворюватися на русалок!
Соня …
Для Насточки
Найкраще виходити з равликом на прогулянку навесні,
повільно-неквапно привітаєшся з кожною брунькою,
понюхаєш кожну травинку,
нахилишся до кожного пуп’янка.
Повільно-неквапно роздивишся, як червоніють ягоди,
при слухаєшся, як шелестить листя,
привітаєшся із пташенятами, що спурхують із гнізда.
Повільно-неквапно назбираєш …
Зозуля засинає:
ку-ку, ку-ку.
Горобець стуляє вічі:
цвірінь-цвірінь.
І ворон куняє:
кру-кру, кру-кру.
Сорока клює носом:
чек-чек, чек-чек.
А вівсянка за ними:
зінь-зії, зінь-зії.
Грак і собі тягне:
кра-кра, кра-кра.
Синиця жмуриться:
ці-ці-пр, ці-ці-пр.
І дятел стихає:
чок-чок, чок-чок.
Із …