Жила-була одна працьовита вдова, і мала вона сина, якого звали Шанко. Здоровим, гарним виростав хлопець.
Та що за радість матері з дорослого сина, коли він день і ніч вилежується в ліжку! Розплющував очі Шанко лише тоді, коли ніздрі йому лоскотали …
В одному селі жив багатий чоловік, такий скупий і зажерливий, що в цілому світі, мабуть, другого такого годі було знайти. Всіх своїх односельців обманював, ошукував, обкрадав, усіх бідняками поробив. Навіть у вдови, чия хата стояла край села, все забрав. Лишилася …
Жила собі та була сирітка-пастушка. Випасала на лужочку шовкорунних баранчиків. А вродлива була така, що ні пером описати, ані словами сказати. Та особливо гарні були її дивосяйні очі, чисті, мов найпрозоріша струмкова вода, іскристі, мов діаманти, і теплі, мов найласкавіше …
Жили собі та були бідні-бідні чоловік і жінка. Та не про багатство вони мріяли — дуже їм хотілося, щоб знайшлося в них дитятко. Отак гірко зітхаючи, ремствуючи, благаючи долю, дочекались нарешті свого щастя — народилася в них донечка.
Раділи, втішалися …
Жили собі та були бідна жінка із сином — гарним, ставним парубком на ймення Йошка. Пішли якось вони в сусіднє село на базар, і там Йошка познайомився з гарною-прегарною дівчиною сиротою, звали її Жужка. Не дуже довго говорили, та чи …
У такому далекому краю, куди навіть птахи не долітають, жив собі та був король – вдівець, який мав у житті єдину втіху — чорняву, темнооку, напрочуд гарну дочку яку всі звали Червоною Мачинкою.
Довго сумував король за померлою дружиною, та …
Вже багато років Товстий король жив удівцем у своєму пишному палаці. Якось звелів запрягти карету, вмостився зручно та й поїхав шукати собі по світу дружину.
А одружитися вирішив з удовою королевою чи герцогинею, котра ласкаво стріне його і нагодує обідом, …
Жила собі та була бідна вдова, і мала вона сина, якого звали Дюрко. Високий, кремезний, гарний на вроду був хлопець, але такий незграбний-невправний, некебетливий, що всі в селі звали його Дюрком-тюхтієм. Зранку всіх вітав з добрим вечором, увечері всім бажав …
Жив собі та був бідний пастух. Мав він дочку-одиначку на ймення Панна. І була та Панна така гарна, що в жодному з семи довколишніх сіл такої зроду не бачили.
Проте розумом дівчина не вдалася, тож у селі прозвали її безтямною …
Було це так давно, що, може, і взагалі не було, але в прегарній країні Бергенгоції таки жив-проживав парубок, якого звали Ташко.
Сумували й журилися Ташкові батько й мати, бо хоч як берегли вони сина, хоч скільки добра навчали,— Дружив він …
Жила на вершині гори маленька Сніжана, королева зими.
Взута вона в черевички із срібла, одягнена в білий плащ, гаптований сніжними зірками, а на голові в неї корона з криги, яка під сонячними променями мінилася безліччю барв. Королеві зими не було …
Одна дівчинка гралася якось на березі моря й загубила золотий перстень, який їй лишився від матусі. Саме тоді, коли хотіла вона набрати води у пригорщу, пустунка-хвиля зняла
перстень з руки й понесла в морські глибини. Бідолашна дівчинка не знала, що …
Однієї темної осінньої ночі народилося в ямі Страховисько.
Було воно менше від тіні ворони і ледве трималося на м’яких ногах. Цілий місяць не виходило з ями, мати приносила йому їжу й воду, вчила повзати й ходити. А коли виповзло в …
Жив у горах старий гном, який знав таємниці усіх довколишніх птахів, потічків і рослин. Знав, коли джерело у горах стає цілющим, коли помиратиме птах, які трави можуть зробити людину щасливою. Знав також, як йому визначити і свою останню годину.
Одного …
Давно-давно, якщо вірити моїй бабусі, жила Добра Віла (у давньослов’янській міфології — богині долі, які присутні під час народження дитини і вселяють в неї душу, визначають її життєвий шлях) у своєму царстві на березі озера. Була вона з усіх віл …
Жило на світі маленьке Порося. Воно дуже любило грати в шашки. Але от біда – партнерів у нього не було. І тому всіх, кого Порося зустрічало, воно просило з ним пограти.
Побачило порося Коника та й каже:
– Пограємо в …
В затишній кімнаті мармурового палацу стояла велика клітка з срібним дахом, блакитними стінами і високими дверима та вікнами із слонової кістки. Жив у тій клітці зелений папуга Ай.
Їв Ай тільки заморські зернята. Із срібної чаші пив сік гірського кришталю, …
Серед Льодовитого океану стояв скелястий острів з високими прямовисними берегами. На тому острові жили птахи кайри. Як і в інших птахів, у кайр був старійшина зграї — гостроокий Піві.
Щоранку Піві ставав на вершечок скелі й зустрічав схід сонця. Коли …
Майже на початку світу, коли мамонти паслися на березі теплого Північного океану, на землі не було жодного білого дерева. І дуби, і буки, і осокори, і горобина, і глід, і акація мали чорну-пречорну кору. Тільки цвіт у кожного дерева та …
В гущавині лісу в маленькому дуплі жила пухнаста Білочка зі своїми дітками. Її найстарший син Золотохвостик щоразу примічав, що вночі його братикам і сестричкам доводиться підкорчувати ніжки, щоб усім ставало місця в дуплі.
Золотохвостик сам теж тулився біля дверей і …
Влітку брати-близнюки Петро та Миколка жили у баби Ганни і діда Андрія. У діда та баби і сад, і пасіка, а за селом і річка Струмилівка, і левада. А далі синій ліс, де звіра та птаства видимо-невидимо.
Раніше всіх вставала …
Жили собі на світі троє братів Сорокопудів. Старший з найменшим родичалися, а середульший нічого не знав про своїх братів.
А все через те, що, коли він був ще зовсім малий, їхню маму убив Шуліка і Сорокопудів виховали сусіди.
Найстаршого брата, …
Давно-предавно, коли дні були удвоє довші, а світ тільки починався, з’явилися на землі дивні сірі пташки. Малі, кумедні. Нікого вони не бояться, усе кудись квапляться, а в найбільшу спеку у поросі купаються. Навіть по землі не ходять, як інші поважні …
В одному лісі жив лісник з дружиною. І був у них хлопчик Сергійко. Хлопчик дуже любив свій ліс. А ще більше любив він високу грушу, що росла у їхньому саду.
Груша була стара і таємнича. На тій груші, у великому …