Великий заєць
Якось ми з дідусем пішли на полювання. Побачили зайця, почали його гнати. Б’ємо кийком, убити не можемо. Тоді я вдарив його прутиком полину і вбив.
Стали ми його удвох із дідусем піднімати — підняти не можемо. Спробував один – підняв і на воза поклав. Віз наш був запряжений парою коней. Нахльостуємо коней, а вони не можуть з місця рушити. Тоді ми випрягли одного коня, другий потягнув.
Приїхали додому, почали з дідусем знімати зайця з воза – не можемо зняти. Спробував я один – зняв. Хочу внести його через двері – не лізе, а через вікно вільно пройшов.
Зібралися ми зайця в казані варити — не вміщається, а поклали в казанок — ще й місце лишилося. Попросив я маму зварити зайця, а вона почала варити та не встежила: вода сильно закипіла в казанку, заєць вискочив, а кішка — тут як тут — його і з’їла.
Так нам і не довелося скуштувати зайчатини.
Джерело:
“Чувашские легенды и сказки”
Видавництво: “Чувашское книжное издательство Чебоксары”
Чебоксари, 1979 р.