Вітряк

В музеї зажуривсь вітряк:
— Я вигорів на сонечку он як!
Опустились руки-крила,
Бо нема для мене діла…

— Як це так, нема вам діла? —
Зайченя оторопіло.—
Ви нам трішки пособіть,
Ви нам борошна змеліть!

Ось іде цапок безрогий.
Також просить допомоги:
— Ви меліть щодня потроху
Нам хоч жита, хоч гороху!

Їжачок придибав босий,
Вітряку вклонився в пояс:
— Нам здеріть, будь ласка, круп
Хоч на кашу, хоч на суп! —
Цей пішов — прийшла лисиця
З повним лантухом пшениці.

А за нею вбігла мишка:
— Чого-небудь
Нам хоч трішки! —
А за мишкою ведмідь.
Каже:
— Гречки намеліть! —
Ну, а вовчий рід увесь
Перекинувсь на овес.
…Гарно, легко вітрякові,
Бо ж роботи має повно!