Вівці та собаки

В якійсь отарі у Овець,
Щоб не могли Вовки їх більше турбувати,
Покладено Собак іще придбати.
Що ж? Розвелось їх стільки під кінець,
Що Вівці од Вовків і справді уціліли,
Але й Собака ж щось та їсть:
То вовну здерто, чути вість,
А то, по жеребку, вже й шкурки полетіли,
А там лишилося Овечок п’ять чи шість,
Та й тих Собаки з’їли.

Переклад Д. Білоуса