Втік зелений олівець
Лучук Володимир Іванович
Ніс Івасик у руці
різнобарвні олівці.
Біг Івась за дідом
слідом
і спіткнувся на толоці.
Дід до внука повертає:
— Що тут сталося?—
питає.
А Івасик посмутнілий
олівці збира плачма:
— Є червоний, чорний, білий,
а зеленого — не-ма…—
А зелений олівець,
наче коник-стрибунець,
від Івася — скік та скік!—
у траву пірнув і втік.
Джерело:
“Найрідніші слова”
Володимир Лучук
Видавництво: “Веселка”
Київ, 1989 р.
